Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Олексій Анатолійович Кононенко
Уважно дивиться кум на коліна куми. Кума питає:
– Куме, а про що ви зараз думаєте?
– Про те, що і ви.
– Ну й нахаба ви, куме!
Кум іде з роботи додому і зустрічає куму:
– Сьогодні, кумо, в трамваї була така товкотнеча, що одна вагітна народила.
– Здивував. Мене вчора так стисли, що я завагітніла.
– Куме, чому такий зажурений?
– Та, вчора заходжу в метро, дивлюсь, така класна дівчина сидить, молода, гарна, ноги від зубів – лялечка. Я їй і підморгнув.
– А вона?
– Місцем поступилася!
Повернувся чоловік додому, застає жінку з кумом.
– Що це таке?! – галасує жінка. – Де ти вештаєшся так довго. А я мушу тебе чекати!..
– А що тут кум робить?
– Не ухиляйся від теми! – зупиняє його жінка. – Відповідай, негіднику!
– Куме, а ти не сваришся, коли твоя жінка раптом прийде додому о третій ночі?
– Ні! Я б радів, бо, як правило, вона повертається вранці.
– Куме, уявляєш, я геть спантеличився: учора в ліжку даю жінці сто гривень.
– Ну ти, куме, даєш! А вона що?
– Тиць-тиць, у тому ж і фокус: вона взяла!
– Ти знаєш, кумонько, я така самотня.
– Тобто, як самотня, – дивується кума. – Усім відомо, що в тебе є не тільки люблячий чоловік, але й коханець…
– У тому то й річ. Вони постійно надіються один на одного.
– Знаєш, куме, я, мабуть, сьогодні утримаюсь від чарки. У мене на горілку, здається, алергія: вип’ю трохи зайвого – і на тілі з’являються сині плями…
– Ну, що ж, розумію, звичайно. У моєї жінки теж важка рука!..
Кум Петро збирається на риболовлю.
– 3нову прийдеш пізно і п’яний? – сердиться дружина.
О третій ночі кум Петро відчиняє двері і з порога кричить на дружину:
– Ну що, накаркала?!
Кум вирішив прописатися в місті. Для цього вирішили піти на фіктивний шлюб. Кум Степан, який жив у місті, вирішив деякий час «позичити» кумові свою жінку. Але у паспортному відділі запідозрили лихе і не повірили фіктивному свідоцтву про шлюб. Як вирішальний аргумент запропонували новому подружжю лягти у постіль. Кум Степан на це погодився. Але сам вирішив для контролю сховатися під ліжком, і шепоче звідти:
– Куме, ти мимо, мимо…
А той відповідає:
– Ні, Степане, вдруге я владу ошукувати не буду!
Кум Іван диктує заповіт:
– Дружині – десять тисяч гривень, синові – п’ять, донечці – п’ять… Господи, де ж я візьму стільки грошей?!
– Що б ви, куме, зробили, якби гроші знайшли?
– Ну, ясно, зрадів би.
– Я теж такої думки. А жінка моя свариться. Я знайшов гроші, зрадів, випив на радощах, здачу їй приніс, а вона все одно лається.
– А де ж ви, куме, їх знайшли?
– Та на печі в цибулі!..
– Ой, куме, моя жінка порося більше шанує, ніж мене. От присягаюся!
– Звідки ти це взяв?
– Коли порося їсть, то Горпина стоїть біля нього та все примовляє: «Гляди-но, як воно гарно їсть, а як гарненько п’є, любе моє поросятко». А як тільки я вип’ю хоч сто грамів, так відразу ж кричить: «О, вже нажерся, немов свиня».
Прокинувся чоловік та й гукає:
– Кумо! Налийте склянку горілки!
– Нема горілки, – почулося у відповідь.
– Ну, то пива.
– Немає й пива.
– А де ж це я?
– Дома, ідоле, дома.
– А-а-а… Тоді подай води.
– Куме, а що ви вживаєте від безсоння?
– Склянку теплого вина кожні дві години.
– І після цього засинаєте?
– Під ранок – неодмінно. Крім того, так веселіше не спати.
Прийшов кум Микола додому п’яний, а жінка давай його лаяти на чім світ стоїть. Почув це кум Іван та й каже:
– Це
