Українська література » » Із Росії з любов'ю - Ян Ланкастер Флемінг

Із Росії з любов'ю - Ян Ланкастер Флемінг

---
Читаємо онлайн Із Росії з любов'ю - Ян Ланкастер Флемінг
королеву в такій манері щонайменше нелояльне.

— Таню,— Бонд сів поруч з нею,— це прекрасна людина і добрий друг. Щодо мене, то він може говорити все, що йому заманеться. Він просто ревнує, бо хотів би мати дівчину, схожу на тебе. Такий собі різновид флірту, який слід сприймати як комплімент.

— Ти справді так вважаєш? — Дівчина звела на нього свої великі блакитні очі. — Але ж те, що він сказав про свій шлунок і найвищу владу вашої держави — грубість щодо королеви. У Росії це вважали б виявом поганих манер.

Коли поїзд зупинився в просмаженому сонцем Александрополісі, суперечка між ними все ще тривала. Бонд відчинив двері в коридор, і в них улилося сонячне світло. А за вікном дзеркало моря, що не мало обрію, вінчалося з небом кольору грецького прапора.

Під час ленчу Бонд тримав важкого чемоданчика між своїми колінами. Керім швидко подружився з дівчиною. Агент МДБ, що прибрав собі прізвище Бенц, уникав вагона-ресторану. Вони троє спостерігали, як він купує сандвічі та пиво у пересувному буфеті на колесах, що його вивезли на платформу якраз під їхнім вікном. Керім запропонував запросити його на партію бриджу вчотирьох. Бонд не сприйняв цього жарту, бо на нього зненацька навалилася втома, яка принесла з собою відчуття, що вони перетворюють небезпечну подорож на пікнік. Тетяна перша звернула увагу на його мовчанку. Вона підвелась і заявила, що хоче відпочити. Виходячи з ресторану, вони почули, як Керім життєрадісно замовляє коньяк і сигару.

— А тепер твоя черга спати,— рішуче заявила Тетяна, як тільки вони повернулися до купе. Вона опустила завісу і перекрила доступ яскравому полуденному світлу. З поля зору зникли плантації кукурудзи, тютюну та пониклого соняшнику. Купе перетворилося на темно-зелену печеру. Бонд заклинив двері, передав дівчині свій пістолет, простягся на всю довжину, вмостивши свою голову Тетяні на коліна, і тієї ж миті заснув.

Довгою змією поїзд звивався просторами Греції біля підніжжя Родопських гір. Поминули Ксанті, Драму і Сере, а потім почалося Македонське узвишшя, і колія відхилилася на південь у напрямку Салонік.

Бонд прокинувся в м'якій колисці її колін уже смерком. Одразу ж, наче вона чекала на цей момент, Тетяна взяла його обличчя в свої руки і вимогливо запитала:

— Душка, чи довго ще нам отаке терпіти?

— Ще довго. — Думки Бонда були ще благодушні після сну.

— Але як довго?

Бонд задивився в прекрасні очі, в яких ховалася тривога. Він уже остаточно вигнав сон зі свого мозку. Зазирнути наперед у ті три дні, що залишалися до їхнього прибуття в Лондон, було неможливо. Фактам треба дивитися просто в очі: ця дівчина була ворожим агентом. Тих, хто допитуватиме її в таємній службі та міністерствах, Бондові почуття до неї анітрохи не цікавитимуть. Інші розвідувальні служби також захочуть дізнатися про те, що відомо цій дівчині. Напевне, в Довері її заберуть до «Тюрми» — цього добре убезпеченого приватного будинку поблизу Гілдфорда, де її розмістять у зручній, але начиненій різними дротами кімнаті. І досвідчені чоловіки в цивільному приходитимуть туди один за одним, сідатимуть у крісло й годинами розпитуватимуть її, а в кімнаті поверхом нижче крутитиметься та крутитиметься магнітофон, потім ті записи стенографуватимуться й пильно просіватимуться заради нових фактів і, звісно, заради суперечностей в її відповідях на запитання, в яких розставлено численні пастки. Не виключено, що її познайомлять з провокатором — якоюсь гарною дівчиною-росіянкою, що співчуватиме Тетяні з приводу того, як з нею погано поводяться, пропонуватиме втечу, або радитиме стати подвійним агентом, чи обіцятиме передати «невинну» інформацію її батькам у Росії. Так може тривати тижні й місяці. І весь той час Бонда тактовно «оберігатимуть» від зустрічей з Тетяною, аж поки ті, хто чинитиме допити, подумають, що він зможе вичавити з неї якісь додаткові таємниці за допомогою їхніх почуттів одне до одного. А що потім? Зміна прізвища, обіцянка нового життя в Канаді, тисяча фунтів на рік, що їх видаватимуть із секретних фондів? І де буде він, коли Тетяна пройде крізь ті тортури? Можливо, на протилежному боці земної кулі. Та навіть якщо він і перебуватиме на той час у Лондоні, чи збережуться її почуття до нього, перемелені машиною допитів? Як сильно вона зневажатиме або ненавидітиме англійців після всіх отих знущань? І, щиро кажучи, чи тлітиме бодай одна жаринка з його власного, нині сильного полум'я?

— Душка,— нетерпляче повторила Тетяна,— як довго це триватиме?

— Скільки стане сил. Усе залежатиме від нас. До цього будуть причетні інші люди, багато людей. Нас розлучать. Ми не завжди будемо разом, як оце тепер у маленькій кімнатці. За кілька днів ми вийдемо в новий світ, і це буде дуже нелегко. Обіцяти тобі щось інше було б нечесно.

— Ти маєш рацію. Віднині я не ставитиму дурних запитань. Але ми не повинні більше гайнувати цих днів. — Дівчина посунула його голову і лягла поруч з ним.

За годину, коли Бонд стояв у коридорі, несподівано з'явився Керім. Він пильно поглянув на Бонда й лукаво мовив:

— Так довго спати не можна. Ти пропустив історичні краєвиди північної Греції. А зараз приспів час premier service.

— Головне для тебе — їжа,— парирував Бонд. — А як там наш приятель? — він кивнув головою на сусіднє купе.

— Сидить тихо. Провідник приглядає за ним за моїм дорученням. Цей чоловік закінчить свій рейс найбагатшою людиною з-поміж усіх представників його цеху. П'ятсот доларів за папери Гольдфарба плюс по сотні доларів щодня за угодою до кінця подорожі. — Керім посміхнувся. — Я навіть пообіцяв йому медаль за сумлінну службу Туреччині. Він гадає, ніби ми переслідуємо ватагу контрабандистів, які нерідко використовують цей поїзд для перевезення турецького опію до Парижа. Отож його не дивує, що йому так добре платять. А тепер — про що ти дізнався від російської цісарівни, яку весь час тримаєш під своїм-крилом? Я ніяк не позбудуся тривоги. Надто вже все спокійно і мирно. Ті двоє, що їх ми залишили в Туреччині, як і казала дівчина, і справді могли невинно їхати собі до Берліна. Отой Бенц також може переховуватись у своєму купе тільки через те, що боїться нас. Начебто подорож триває цілком нормально. І все ж таки, і все ж таки... — Керім труснув головою. — Росіяни — добрячі шахісти. Коли вони

Відгуки про книгу Із Росії з любов'ю - Ян Ланкастер Флемінг (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: