Scrum - Джефф Сазерленд

– Гм, сорок? – припускає вона.

– Дякую, звісно, але думаю, що десь близько двадцяти.

Наприкінці кожної серії уроків команди проводять ретроспективу, питаючи себе: «Що пройшло добре?», «Що могло пройти краще?», «Як команда може покращити свою роботу?»

Такий акцент на командах, каже Вейнандс, іноді дивує батьків. Він розповідає про одну матір, яка зателефонувала йому та сказала, що її донька вже виконала всю роботу. То навіщо ж їй тягти за собою всіх інших?

– Я відповів, що дівчина повинна мати сміливість сказати іншим працювати наполегливіше. Вона так і зробила, і результати тестів пішли вгору. Тепер її матір зателефонувала вже щоб подякувати мені. Учні мають навчитись не лише працювати самі, але й працювати разом.

Енергія в класах Ашраму просто зашкалює, і це відбивається на результатах. У голландській системі шкільної освіти оцінки успішності йдуть від 1 до 10, причому найнижчою задовільною вважається 5,5. На заняттях Віллі найнижчою оцінкою є 7. І учні відповідають цьому стандарту. За останній рік, каже Вейнандс, результати тестів покращились більш ніж на 10 відсотків.

Віллі дізнався про Scrum від свого зятя – працівника великої технологічної компанії в Нідерландах, що використовує цю систему. Віллі працює вчителем уже близько сорока років і каже, що саме це він шукав увесь час: підхід, який вчить дітей самоосвіти, цінності вмінь та навичок, не лише їхніх власних, але й інших людей. А крім того, отримувати в процесі роботи задоволення.

Важливо сказати, що Scrum рідко довгий час залишається однією з багатьох прийнятих систем – він створений для панування. У голландських школах, наприклад, eduScrum не залежить від однієї особи, навіть такого видатного вчителя, як Вейнандс.

Можливо, він і почався з Віллі, який переконав кількох своїх колег, учителів хімії в Ашрамі, його спробувати, але тепер він росте далі. За підтримки ділової спільноти сьогодні в Нідерландах діє спеціальна фундація eduScrum, де готують учителів та розповідають школам про переваги цієї системи. Співробітники цього фонду підготували вже сімдесятьох чотирьох учителів – з усіх предметів для дванадцяти шкіл. Причому надалі вони планують зростання, готуючи по шістдесят учителів для п’ятнадцяти шкіл щороку. Через п’ять років це означатиме ще 300 вчителів і 75 шкіл. Непоганий початок.

Я зустрівся з кількома вчителями з усієї країни, і вони говорили мені, що це нова система Монтессорі. Вони вважають її рухом уперед.

І це відбувається не лише в Нідерландах. В Аризоні є приватна школа для дітей бідних сільських індіанців, де також використовується Scrum. Його починають вивчати в кількох університетах. У Гарвардській школі бізнесу створили новий клас під назвою «Інноваційна лабораторія», де всі заняття побудовані навколо команд. І, як сказав мені професор цієї школи Гіротака Такеучі, коли навчаєш команди, робити це треба саме за допомогою Scrum.

Відвідуючи голландський Ашрам-коледж, я спілкувався з деякими тамтешніми учнями. Коли я запропонував їм ставити питання, руку підняв один хлопчик.

«Аж не віриться, що ви розробили це для комп’ютерного програмного забезпечення, – сказав він. – Це здається ідеальною розробкою для середньої школи».

Я дивився на цього хлопця й відчував, як у мене зволожились очі. Пізніше я дізнався, що раніше він був ледь не аутистом. До появи Scrum він нічим не цікавився і тримався від усіх осторонь. Scrum відкрив йому шлях до розвитку, дозволив полюбити школу та стати кращою, більш повноцінною особистістю.

Багато років тому, коли я намагався виправити проблеми кількох комп’ютерних компаній, я не розумів, що створюю також щось, що зможе допомогти виправляти людські життя. Але вийшло саме так. І, мабуть, найяскравіше це виявилося в угандійських селах.

Бідність

Уганда є однією з найбідніших країн світу. Понад третина місцевого населення живе на менш ніж 1,25 долара на день. Переважна більшість угандійців мешкає в сільських районах, де бідність є суцільною, а люди борються за виживання, обробляючи невеликі земельні ділянки, які дістали у спадок. Багато із цих місць дуже віддалені – до найближчого містечка з ринком треба кілька днів іти пішки. Родинам складно відправляти дітей до школи, бо їхні руки потрібні для роботи по господарству. Особливо рано кидають навчання дівчата. Середня тривалість життя людей складає п’ятдесят три роки. Дитяча смертність на 5 відсотків перевищує народжуваність, а шість тисяч жінок щороку помирають від ускладнень вагітності. Життя землероба в Уганді аж ніяк не назвеш простим.

Але, на щастя, існує фонд Grameen, заснований однойменним банком лауреата Нобелівської премії Мухаммада Юнуса, який почав свою діяльність з мікрофінансування найбідніших мешканців Бангладеш. Робота цього фонду спрямована на допомогу біднякам усього світу вийти з бідності, причому за рахунок не подачок, а розвитку їхніх недооцінених сильних сторін. В Уганді було вирішено спробувати зробити це, надавши бідним людям можливість ділитися своїми знаннями та засвоювати нові.

Для цього фонд найняв на роботу приблизно 1200 мешканців бідних сільських районів, яких назвали «громадськими інформаційними працівниками». Раніше фонд уже розробив мобільні додатки для мікрофінансування та розрахунків і тепер вирішив надати цим працівникам не лише банківську інформацію, але й знання, які вони зможуть використовувати в повсякденному житті. У випадку Уганди це означало знання, придатні для ведення сільського господарства. Фонд забезпечив своїм представникам доступ до найкращих сільськогосподарських практик, роздавши їм смартфони та доносячи таким чином інформацію до населення.

Стів Белл, співробітник «Інституту ощадливого підприємництва» і сертифікований Scrum-майстер, нещодавно відвідав два віддалених села та описав, як це працює. Проводиться зустріч землеробів – стоячи прямо в полі. Хтось із них показує рослину, що страждає від якоїсь хвороби. Інформаційний працівник швидко проглядає зображення в смартфоні, доки не знаходить фото рослини з такими симптомами й не визначає хворобу. Тут же на місці добирається науковий спосіб лікування, який не вимагає дорогих пестицидів чи хімікатів і яким селянин може негайно скористатись.

Белл каже, що швидка передача практичної інформації вже сама по собі є достатньо потужним інструментом, але цей мобільний додаток ще й пов’язує селян між собою по всій Уганді. Завдяки цьому зв’язку вони можуть ділитись інформацією про ціни на найближчому ринку, до якого часто буває кілька днів ходу. Раніше вони покладалися на милість перекупників, які, користуючись їхнім незнанням ринку, називали ціни просто «зі стелі». Тепер же селяни завжди знають, скільки перекупники беруть собі.

Белл розповів мені історію однієї жінки, яка сказала, що самі лише сільськогосподарські дані подвоїли її врожаї. А ринкові дані ще й подвоїли її ціни. Раніше вона отримувала по 300 шилінгів за бушель, але коли дізналася, що це коштує 1000 шилінгів, змогла домовитись на 600. Подвійний урожай, подвійний прибуток, та сама робота. Саме для цього призначений Scrum, і саме це він приніс їй.

Ерік Камара очолює технологічну групу відділення фонду Grameen у Кіншасі. Його група використовує Scrum для розробки цих мобільних додатків. За його