Ох і дура ти, Мар'янка - Анна Лященко

Понеділок

Мар'яна

Вранці все як завжди – погуляти з Максіком, кава, сніданок і на роботу. Льошка, після вимушеної відпустки, вже весь у справах: кудись дзвонить, когось лає. Я йому не заважаю, а тим, хто провинився, не заздрю. Він може бути жорстким.

Льошка сказав звільнити в обід час для нього. Кудись треба поїхати, але не сказав куди. Може, вирішив пообідати у ресторані? Ворожити часу немає, повно роботи. Його хлопці знову звично чергують біля клініки.

Льошка приїжджає, як і обіцяв – рівно об 11.45 і ми їдемо до центру міста. До 12 приїжджаємо на місце, цим «місцем» виявляється Центральний РАЦС! Подаємо заяву та дізнаємося день весілля. Це менше ніж за два тижні! Льоша вдає, що здивований, але очі його сміються. Чому мені здається, що все домовлено?

- Мар'яно, може, відпустку візьмеш? Зовсім мало часу залишилося, а стільки треба встигнути! – Льоша одразу бере бика за роги.

А у мене в голові купа думок: Зал, список гостей.  Сукня!! Я про всякі спа з манікюрами навіть думати не хочу, адже доведеться! Шиплю на нього та обіцяю, що ввечері все пригадаю. Не схоже, що мені вдалося його налякати! Але я щаслива, дарма що маю вже величезний список питань у моїй голові, який стає все довшим і довшим. Я навіть бачу, як він починає завертатися, як сувій. Так, до речі, і запрошення будуть потрібні! Боженько! Як все встигнути?

Льоша заспокоює, обіцяючи найняти професіоналів. Від цього мені ще страшніше стає. Ну чому з Тигровим не буває все просто?

Ой, треба ще братикам повідомити! А раптом у них гра буде цього дня? Озвучую черговий свій страх Льошці, але той спокійно повідомляє, що за потреби гру перенесуть. Гра Чемпіонату країни?? А так можна було? Мені братики обов'язково потрібні на весіллі, вони – вся моя сім'я. Наші батьки загинули в автокатастрофі десять років тому.

Поки їдемо назад, дзвоню Лері та повідомляю карколомну новину! Після охів та ахів йдуть привітання. Потім запитання. Що? Який дівич-вечір?? Лера!! Коли? Я вже готова прибити Тигрова.

Питання необхідності відпустки не розглядається, а вирішено остаточно і безповоротно.

Олексій

Сьогодні їздили з Мар'яною подавати заяву! Десь довелося натиснути, десь підмастити та терміни нам безпосередньо зсунули! Менше, ніж за 2 тижні, у суботу! Мар'яна ахала й охала, що часу мало. А я був готовий прямо того ж дня розписатися, щоб спокійніше було, але ж дівчатам потрібне свято?! Сукня, торт, подружки, Мендельсон. Прийдеться, звичайно, попотіти, але не мені, а спеціально навченим людям. Так, приблизно, я за своєю наївністю міркував.

Увечері з роботи Мар'яна приїхала з майже двометровим списком справ, згорнутим, як сувій. Я не шуткую! Вона реально підклеювала внизу нові та нові листочки з переліком важливих і невідкладних завдань. На моє запитання, чому не використовувати традиційний метод – укладання стопочкою, подивилася на мене якось сумно і задумливо… і зітхнувши пояснила, як якомусь незрозумілому очевидну річ – «Тому, що мені так подобається…» Цей залізний аргумент переважив усе. І мене почало поступово накривати від усвідомлення, як я влип. Ну що ж, сувій, то сувій. Я розкотив цей шедевр і сумно подивився на останній (як мені тоді, наївному, здалося) пункт. Під номером 749 значилося: Весільні костюми для лисих. Я сповз під стіл.

Мар'яна

Частину часу на роботі зайняло складання переліку справ. Не довго думаючи, я використовувала своє бачення як посилання до дії та склала свиток справ. В прямому сенсі! До речі, список вийшов довгим і значним. А оскільки мені раптом захотілося провчити свого нестерпного самозакоханого Тигра, то на останніх 15 сантиметрів справ ми з дівчатками відтяглися по повній програмі. Робочий процес, звичайно, був зірваний, але воно того варте! Один тільки останній пункт – Весільні костюми для лисих – чого вартий!

А ще, я не позаздрю тому, хто вирішить їх одягнути в це. Мої лисі не переносять жодного одягу!

Льошці це доручити може? Але тоді я ризикую залишитися на власному весіллі без нареченого...

Після вечері спробували обговорити весілля. У мене голова кругом! Льошка сказав, що завтра до 10-ї приїде організатор урочистостей і представить план заходу. А до двох на мене чекають у салоні весільних суконь. Коли він так каже, то навіть починає здаватися, що нічого страшного.

Няня забирає двійнят спати, і ми теж перебираємося в спальню. Але зовсім не спати ми там збираємося, судячи з очей мого Тигра, що горять.