Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна

***

Минуло кілька днів, а Чейз не з’являвся. Кейт до офісу теж не виходила. Розібратися в собі зараз було більш важливо. Одного разу надумала написати йому повідомлення або зателефонувати. Але взявши до рук телефон, задумалася – а казати-то що?

Вона з ним не сварилася, нічим його не образила. Висловити свою думку та свої побоювання цілком мала право. Вибачатися не було за що. Намагатися переконати – теж марно. Вдавати, що нічого взагалі не сталося – не мало сенсу. Проблема залишилася невирішеною.

Ні, вона не мала жодних сумнівів, що Чейз не відмовиться від дитини. Що всі фінансові та організаційні питання він вирішуватиме і надалі. Тільки тепер, коли вона трішки зазирнула в спільне життя із ним, раптом зрозуміла, що не хоче ростити дитину сама, не хоче з Чейзом стосунків лише на рівні батьківської відповідальності. Тепер вона хоче збудувати із ним повноцінні відносини, як справжня пара. Хоче створити сім'ю.

І от що тепер робити із цим? Те, що її лякало в Чейзі, було не просто необґрунтованим сумнівом. Вона давно намагалася забути ТОЙ епізод свого життя. І навіть частково забула, як мінімум, на емоційному рівні. Але зараз страх зовсім недоречно витягував із пам'яті всі подробиці тих подій. Кейт чітко згадала як це - опинитися віч-на-віч із агресивним чоловіком, який значно сильніший за тебе. Що таке відчувати тваринний страх від того, що з тобою можуть зробити що завгодно і навіть вбити. Звичка носити із собою маленький складний ніж з'явилася саме після того.

По шкірі Кейт наче мороз пробіг. Вона щільніше закуталася в плед. І знову поринула в свої думки.

Несподівано усвідомило, що із Чейзом такого не було. Тваринний страх за своє життя поруч із ним не виникав жодного разу. Ні під час їхніх сутичок в офісі, коли він міг досить агресивно притиснути її до стіни або погрозливо нависнути над стільцем. Ні навіть у той день, коли він вдерся до її будинку. Вона скаженіла, нападала у відповідь, чинила опір, але жодного разу по-справжньому не злякалася, що він може завдати їй шкоди. І ось це було дивно з огляду на її сумний досвід у минулому.

Доречи і багаторічна звичка мати при собі ніж теж непомітно зникла. Після того епізоду в минулому вона завжди носила його із собою. А тут просто… ЗАБУЛА. Коли це сталося? Якось в офісі вона шокувала Чейза, пригрозивши застосувати його, якщо не відступиться. А потім? Потім усе так закрутилося. Після ночі з Чейзом вона про ніж і не згадувала.

Але як же все ускладнилося зараз. І як же сумно без Чейза. Вона зрозуміла, що сумує за ним. Впала в таку хандру, що навіть подругам дзвонити не хотіла. І Ганна, і Сьюзі дзвонили. А вона подивилася на телефону та зрозуміла, що не хоче зараз ні з ким розмовляти. Єдиний кому б вона зраділа - це Чейз. Але він вперто не дзвонив.

Дні тягнулись нескінченно. Вона намагалася завантажити себе домашніми справами. Роботу закинула, бо та нагадувала про Чейза і Кейт одразу починала плакати. Так, сльози нічого не вирішували і їй в принципі не було притаманно будь що одразу рюмсати. Але так ставало хоч трохи легше.

І чим більше минало часу, тим частіше вона замислювалася, що мабуть це все - тепер її нова реальність. І треба якось планувати життя без Чейза. Якось же вона жила без нього?

Апетит зовсім зник. Намагалася щось їсти лише заради дитини. Виходити на двір теж не хотілося. Але зараз її організм належав не лише їй. Тому вона сиділа по кілька годин на задньому дворі, підставляла лице сонцю та дихала чистим повітрям, щоб дитина отримувала достатньо кисню.

Промайнула думка - цікаво, буде це хлопчик чи дівчинка? А на кого дитина буде схожою?

Якщо буде хлопчик, то, мабуть, зросте копією Чейза. Кейт посміхнулася, уявивши, як міні-Чейз бігає по траві ось тут, на задньому дворі. А підросте – почне переймати звички тата. Тим більше, що той досить яскрава та неординарна особистість.

А якою може бути дівчинка? Раптом буде такою ж фурією, як вона? Бідний Чейз. Ось хто точно зможе з нього мотузки вити. Шебушна дочка у владного тата – це особливий вид карми. Кейт навіть трохи посміхнулася від цієї думки. І тут же засумувала. Перед очима промайнула картинка, як вони із Чейзом спостерігають за їхньою дитиною у дворі. Але тепер під великим питанням чи втілиться вона колись у життя.