Довга дорога до тебе (ч.3) - Хелена Власенко
Ян, як це часто бувало, появився на фірмі одним із перших задовго до початку робочого часу. Його асистентки Марти ще теж не було, але рівно о дев'ятій вона постукала в двері і, дочекавшись відповіді, зайшла з чашкою кави та блокнотом. Після кількахвилинного обговорення робочого розпорядку та планів, Марта додала:
- До речі, в приймальні зустрічі з вами очікує якийсь чоловік. Говорить, що не займе у вас багато часу. Звати Валерій Іванович, начальник служби безпеки в колишньому вашому домі.
Ян здивовано нахмурив брови. Що йому могло знадобитися зараз, коли Ян вже давно не живе на тій квартирі? Цікаво.
- Гаразд. Можеш покликати, - кивнув він Марті.
- І далі, на половину десятої співбесіда з кандидатками на посаду асистентки.
- А ти б не могла сама цим зайнятися? Це ж, по суті, твоя асистентка буде, - невдоволено кинув Ян.
- Не моя, а ваша і це вам, якщо що, доведеться у відрядження з нею їздити, тому...
- Добре, добре, - махнув рукою Ян, не даючи Марті договорити, - в тебе дар переконання. Зараз, давай, клич Валерія Івановича.
