Гониво хом'ячків - Сергій Пальчицький
Головні ознаки того, що ви потрапили до лабіринту особистого зростання наведені нижче:
— у Вас миттєво закінчились гроші, хоч здається що вони от–от з’являться,
— стіни величезні і весь час стають вище, незалежно від вашої особистості,
— будь–яка культова маячня викликає ейфорію,
— вас ніхто за межами лабіринту не розуміє,
— вам ввижається якась дивна ціль і її ви вважаєте своєю,
— ця книга викликає у вас баттхерт,
— родичі, намагаючись прорватись до вас, весь час натикаються на стіну.
Наводимо також витяг з ДСТУ* Б. П.137–2012 “Будівництво сект: лабіринти особистого зростання”:
“1. Терміни.
1.1. Лабіринтом особистого зростання називають карколомне звалище різного сміття, що утворює замкнутий простір. Основний елемент будівлі – непробивне бетонне нагромадження без фундаменту.
2. Конструктивні особливості.
2.1. Дах над лабіринтами весь час зносить.
2.2. Під час занурення в лабіринт хом’як відчуває підйом.
2.3. Природне освітлення в лабіринтах особистого зростання не використовують (там використовують все протиприродне).
2.4. Телефонізація та радіофікація лабіринту можливі, але особливого сенсу не мають (всі хом’ячки слухають тільки Гуру).
2.5. Шляхи евакуації в лабіринті облаштовувати заборонено.
2.6. Паркування біля лабіринту облаштовано тільки для керівництва хом’ячків (бо самі культисти швидко бідніють і автомобілі їм не потрібні).
2.7. Холодне водопостачання заборонено, щоб випадково не знизити градус істерії.”
Будівельники ніколи не вивчали цей ДСТУ*. В них і так все виходить згідно будівельних норм (в усякому разі, так стверджує будь – який інспектор під час отримання хабара).
*ДСТУ – Державний Стандарт України.
Глава 8. Кінець діда Всесвіту.
Старенький дідусь зустрів команду біля входу до лабіринту.
— Привіт! Мене звуть Всесвіт, точніше Пророк Всесвіт Шварц — моє повне ім’я. Саме мій кінець (дідок показав кудись в область паху) возвеличують Знесені Баштою і до мене звертаються різноманітні лідери, ховрашки та інші довбні з кумедними проханнями.
— Я думав, що Всесвіт…
— Ні! – перервав Господа Шварц, — це я!
- І ти втілюєш у життя наші побажання? – пожвавів Лідер.
— Втілюю, але тільки одне побажання…
— Одне з купи наших побажань?
— Ні. Одне конкретне побажання – я вирощую хом’ячку волосся на спині.
— Гм… – не вірив Лідер, — я просив про гроші та…
— Тупе побажання, — невдоволено фиркнув Шварц, — от волосся на спині…
— А я хотів збільшення кількості рабів, — не заспокоювався Господь Діма.
— Волосся на спині вирішує всі питання! — Всесвіт Шварц починав дратуватись.
— Таке ж волосся, як у Вас на кінці? – поцікавився Знесений Баштою.
— Я його звідтіля й пересаджую! Зараз побачите! Кому зробити волохату спину?
— Йому – команда синхронно показала на Маббардіста, що втратив свідомість.
— Тільки йому? – здивувався Всесвіт, — тоді нащо Ви всі зайнялись особистим зростанням?
— Ми не знали, що це все заради волосся…
— Ще скажіть, що не хочете, щоб я перевдягнувся жінкою! – образився Шварц.
— Авжеж хочемо, — зрадів Лідер.
— Тоді, — надягаючи панчохи з поясом, забубонів дідуган, — тоді одному волосся на спину і кожному по лідерській майці!
— А можна хоч раз майку з гарної тканини? – поцікавився Лідер.
— Пояснюю для дурбеликів: майка лідерська! Лідерство завжди супроводжує дискомфорт. Виходь з зони комфорту! Стрейч! Мир, труд, осінь!
— А можна написати щось типу “команда кінця Всесвіту?” — цнотливо запитав Знесений.
— Можна! А біля напису — фото кінця!
Зграя лідерів лайфспрінгу пронеслась десь у глибині лабіринту, вигукуючи:
“У кожного пристойного джедая,
Повинні буть загострення, я знаю.
Нема без тих загострень ейфорії, —
А із психушки тільки крок до мрії!”
— Коло петінгу! — закричав Шварц.
Всі хтиво обнялися, як прийнято на тренінгах лайфспрінгу.
Глава 9. Сила.
Савік Кондрашкін оторопів від нового хіта Брутального Співака Вітальки.
“Кохання увійде раптово,
Як “Віндовс” – товсті й кострубаті.
І цноту втратимо ми знову
На тренінгу, бо того варті”
Український медійний простір дивно збудився від шоу “Гониво Хом’ячків”. Брудні вибори, продажні політики та золоті унітази, — все це миттєво втратило свою актуальність. “Тренери особистого зростання” та просто хворі люди підхопили телевізійну хвилю.
“Життя тепер, як на вершині, —
Від щастя верещу я матом!
Продюсер відібрав машину,
Але таланту я не втратив!”
Савік злякався. Раніше у нього викликала огиду відсутність голосу та якась протиприродна пластика цього співака. Але тепер до цього додався жахливий пафос. Продюсер згадав ті спокійні часи, коли депутати вбивали один одного під час полювання, міліція штурмувала виборчі дільниці щоб вкрасти протоколи а журналісти обговорювали чергову поставку золотих унітазів для керівництва та наїзди мажорів на випадкових дітлахів. Тихі, спокійні часи так званих “кровосісь”*.
“Я лідером став, що б про це не казали!
У лідера будуть і баби і сало!
Я буду пишатись шаленим запалом,
Хоч в мене мозку трохи замало!”
Савіка замутило.
Він не розумів, звідки у лабіринті з’явився дідок Всесвіт. Його лякали будівельники захмарним рівнем ірраціональності. І дуже заважало волосся, що почало інтенсивно рости в нього на спині.
Тим часом до лабіринту увірвався новий персонаж – клоун, який енергійно жонглював словами.
— Цих коміків звуть тренерами, — пояснював за кадром незнайомий Савіку голос.
Клоун кидався словами: “лідерство”, “просвітлення”, “особисте зростання”. Слова потрапляли у випадкових перехожих та боляче їх били. Надзвичайно сильно по людям лупило “лідерство”.
— Зверніть увагу, шановне панство, — в кого потрапляє “лідерство”, в того зникають гроші! – продовжував коментатор.
— Хто в нас коментує? – кричав у трубку Савік.
— А Шварц його знає, — матюкались з апаратної, — аудіо йде не від нас.
- …феномен лідерства у тому… — у телефонній трубці з’явився той самий голос, який коментував шоу, — …у тому, що лідер нічого не контролює. За нього думають та діють інші.
Савік потягнувся до пляшки. Він втрачав контроль над шоу так само швидко, як це траплялось з лідерами.
За енергійним клоуном йшли хом’ячки корпорації “Ой–вей”, перев’язані туалетним папером, як
