Підкорена босом - Аманда Рід
Підходжу дуже близько та хапаю Карину за горло.
— Андрюша… я так чекала цього, — хапається за лямки бюстгальтера і тягне з вниз оголюючи свої штучні груди. — Я згодна на все, тільки не кидай…
Ну хіба можна відмовитися від моєї чистої та справжньої Лізи та повернутися до цього? Звичайно ж, ні!
— Як ти хочеш, мій пане? — белькоче Карина. — Хочеш спершу у рот? — тягнеться до мого ременя.
Стискаю пальці ще сильніше і легенько трясу її:
— Я хочу, щоб ти на хрін відвалила від мене! Лікуйся кимось іншим! — відштовхую жінку від себе. Карина валиться на ліжко і її очі починають блищати від сліз.
— Ти ще пошкодуєш про це, — шипить вона, дивлячись на мене з ненавистю.
— Можливо, — відповів я, прямуючи до виходу. — Хоча, скоріш за все ніколи!
Грюкаю дверима, залишаючи Карину в минулому, і поспішаю до Лізи, знаючи, що вона моє справжнє майбутня, яка стала чимось більшим.
