«І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко

Йдеться про чисті, незаймані душі («жона Агнця»), що їх буде запліднено оновленою вірою.

Пишеться: «гучний голос великого натовпу в небі…» та «голос великого натовпу і наче шум великої води…» Тобто двічі згадується натовп у небі, який славив Бога за те, що він засудив велику розпусницю і зруйнував Вавілон; йдеться про сутності тих невинних, кого замордовано в часи ленінсько-сталінського тоталітаризму. Тільки в Радянському Союзі їх було 62 млн. Це, справді, був шум великої води. Св.Іван опинився в інформаційному полі страждань тих багатьох мільйонів, або, мовлячи словами «гілок», — у «шумі води». Їх було так багато, що їхні спільні крики нагадували «голос громів».

«…9 І сказав він (ангел) мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» І сказав він мені: «Це правдиві Божі слова!»

3. Схема концентрації Темного сателіта, його тінь на земний світ та активність, а відтак — пік звірства поміж людей у період з середини дев’ятнадцятого по середину двадцятого століття пояснюють багато моментів у главах 19–20 «Об’явлення…» І не тільки пояснюють, а й дають орієнтовну часову відстань між подіями, що про них в завуальованій формі пише пророк. Щоправда у наведених уривках (гл. 19) описується тільки польову програму того, що колись станеться на землі, за аналогією з гл. 12-ою, де йдеться про війну на небі між Архангелом Михаїлом та змієм великим, вужем стародавнім. Все те, як видно, збулося з великою точністю й у відповідності до схеми і графіка активності Орба, наведених у розділах «Престол сатани» й «Темний сателіт (Орб)» цієї книги. Тобто змія та його анголів було скинено у земний світ, де вони накоїли багато лиха.

«11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий і Він справедливо судить і воює. Він ім’я має написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. 13 І зодягнений Він був у шату покрашену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже.»

Чому «небо відкрите»? Тому, що доти воно було закрите густим полем Темного сателіта. Сутності, що проходили крізь нього для втілення, у земному світі, більшою чи меншою мірою потворилися. Тепер же активність Орба з року в рік слабшає, а його сфера дедалі віддаляється від Землі.

«Білий кінь…» — кінь — тварина призначена для перевезення людей та вантажу. Перевезення відбувається в просторі й часі; якщо простір можна визначити трьома координатами, то час — тільки одним вектором (напрямком). Отож «білий кінь» це час на шляху до епохи без брехні і крутійства. Поміж людності з поновленою совістю будуть і суди і війни, але спрямовані не на загарбання, а на визволення, як на небі так і на землі. У земному світі вони вже тепер тривають: згадаймо хоча б Югославію й Чечню. «Він (вершник) справедливо судить і воює.»

Чому сказано: «Очі Його — немов полум’я огняне»? Чи не тому, що жар не дає світла; темряву розсіює тільки світло полум’я? Іван Богослов, якби був знайомий з сучасною технікою, то, напевне, написав би: «Очі Його — немов прожектори або лазерні промені.»

«А на голові Його — багато вінців.» «Вінець» — герб. Отож ідеться не про людину, а про віру, яку приймуть багато держав (народів). І знову ж таки, народів потойбічного світу. Тому й імені Його «не знає ніхто, тільки Він Сам.»

«І зодягнений Він був у шату покрашену кров’ю» — мається на увазі та кров, яку пролив «змій великий, вуж стародавній», опинившись у земному світі, а конкретно — звірина. Тобто йдеться про помсту тим, хто прийняв образ звірини.

«А Йому на ім’я: «Слово Боже», тобто гряде оновлена Христова віра. Чому саме христова? Тому, що пророцтво це пише друга людина після Ісуса, той, хто виплекав дерево християнства.

«14 А війська небесні, зодягнені в білий та чистий вісон, їхали вслід за ним на білих конях. 15 А з його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І він пастиме їх залізним жезлом, і він топтатиме чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!»

Знову ж таки мається на увазі поновлення справедливості, але поновлення войовниче. Образ гострого меча, що виходить з уст, використовується не вперше в «Об’явленні…», він означає слово. Бо все у світі починається зі слова. Вже потім, коли слово вимовлене, до рук беруть меча. Російську імперію звірина спочатку зруйнувала словом, висвітивши всі її гріхи і в такий спосіб прищепивши більшості населення ненависть. А тоді її ж — імперії зброю повернула проти неї. Так само упав «великий Вавилон» (Радянський Союз), військовий потенціал якого перевищував озброєння всього світу. Слово правди, вимовлене правозахисниками — громадянами «Вавилону» (згадаймо хоча б «Сад Гетсиманський» І.Багряного, Архипелаг Гулаг О.Солженіцина, «Діти Арбата» А.Рибакова, «Чорні камені» А.Жигуліна, «Ночувала хмарка золота» В.Приставкіна, самвидавчі документи, які поширювалися в часи хрущовської відлиги, підтексти в книжках більшості письменників Союзу) геть зруйнувало міф про найсправедливіше суспільство, спалило ширму, за якою ховалося найбільше звірство від сотворіння світу.

Якщо в часи найактивнішого Орба і найгустішої його тіні слово, кинуте звіриною в людську душу, збуджувало там рефлекс неусвідомленої помсти і нищення, то в шістдесяті роки двадцятого століття, коли астральна аура планети вже не була такою насиченою, а її активність стала різко падати, слово правди спонукало багатьох, і навіть голову звірини, замислитись. А вже з думкою приходить істина.

Але все, про що йдеться в розділі «Явлення Ісуса Христа» (гл.19), напевне, стосується небесних сфер, того, що уже відбувається на небі. Адже на початку цього розділу пишеться: «І бачив я небо відкрите. І ось білий кінь…» Тобто події, які колись сталися на землі, оцінюються на небі, а сутності людей, що спричинили ті події, судимі на небі. Оскільки їх багато, то це не просто суд, а з ними веде війну воїнство в чистому одязі. «І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя! 16 І він має на шаті й на стегнах своїх написане ймення: «Цар над царями і Господь над панами.» Тобто св. Іван пише про очищення небесного людства. І робить це не людина, а віра та її засновник, перед якими