Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Олексій Анатолійович Кононенко
– Герой? Хотів би я бачити ту наволоч, яка мене з мосту штовхнула!..
– Куме, дайте закурити…
– А що це ви, куме, у всіх цигарки стріляєте?
– А що ж, мені цілий день за одним ходити?!
Добре випили куми на весіллі. Пора додому. Один ледве йде, а другий рачкує поруч нього.
– Куме, – каже той, що йде, – ви мене поважаєте?
– Куме, – ледве підводить голову товариш, – я вами горджуся…
Суддя до кума Івана:
– Пане Іване, ваша дружина стверджує, що ви тримаєте тещу в постійному страхові?!
Кум Іван:
– Але…
Суддя пошепки:
– Добре, добре… Лише скажіть, як чоловік чоловікові, як вам це вдається?
– Кумо, як ви думаєте, лікування в цьому санаторії комусь іде на користь?
– А що ви, кумо, не бачите, як прекрасно виглядає персонал?…
– Куме, – торкає кум Іван кума Петра в корчмі, – ти вже три роки холостякуєш!
– Та я, куме, за три роки в нашій корчмі жодної порядної жінки не побачив…
Зайшли куми в магазин, купили по коробці цигарок. На вулиці кум Петро каже:
– Куме Іване, дайте закурити.
– Так ви ж маєте!
– Та, розумієте, розкривати не хочеться…
Кум Іван дав кумові цигарку, сам закурює. Кум Петро ховає цигарку за вухо та й знову до кума Івана:
– Куме, залишите покурити…
– Куме, як ваш новий начальник?
– Та так, нічого собі…
– А наш, куме, усе – собі!
– Куме, а ви знаєте, що шуруп, забитий молотком, тримається міцніше, ніж цвях, закручений викруткою?!
Кум Іван запитує сина:
– Курив?
– Ні, тату, стояв там, де курили…
– Ага! А ще сидів там, де пили!..
– Кумо! Рік не бачилися! Як живеш?
– Та нічого… Навіть за дровами не треба ходити, самі за мною літають…
Були куми на заробітках за кордоном. Запросили їх у гості. Кум Іван приходить у костюмі, а кум Петро у джинсах і футболці.
– Що це ти, куме? – дивується кум Іван.
– Село ти, куме! Не бачиш – написано: «Ноу смокінг».
– Куме, це у вас картопля на посадку?
– Ні, куме, на зліт…
Чоловік із дружиною на гостинах. Дружина:
– Іване, тобі досить, пора додому.
– Кумо, я тверезий, прекрасно все контролюю.
– Я не кума, я твоя жінка!
– Куме, дайте закурити.
– Нате…Тільки щось ви, куме, кашляєте…
– Та весь час різні сигарети курю…
– Куме, ви задоволені своїми бджілками?
– Дуже задоволений! Меду ще не скачав, але вони вже покусали всіх моїх сусідів!
– Тату, дайте нам з Оксаною машину на вечір, – просить Іванко.
– Там немає бензину, – вдоволено відповідає кум Петро синові.
– А нам і не треба!
Пішли куми на полювання. Вийшли прямо на ведмедя. Той за ними погнався. Куми – на дерево. Кум Петро рушницю загубив, а ведмідь якраз за ним і поліз.
– Стріляйте, куме Іване! – кричить кум Петро.
– Не кричіть, куме! Я – снайпер! Зараз поцілю в ліве яйце.
Бах! Ведмідь заревів і лізе далі.
– Ой, куме Іване, стріляйте ще!
– А зараз, куме, поцілю в праве яйце…
Бах! Ведмідь реве страшно, але лізе вище.
– Куме! Рятуйте! – аж піниться кум Петро.
– Тепер я тому ведмедю в пуцьку поцілю!
– Ой, куме, стріляйте в голову, нутром чую – не за тим він лізе!..
Зустрілися дві куми. Кума каже:
– Кумо, я ніяк не можу зрозуміти, за що мене чоловік постійно б’є. Вдома все поперу, попрасую, їсти наварю, в хаті завжди прибрано, діти – відмінники.
– А може ти, кумо, підгулюєш?
– Ну, хіба
