За межами кохання - Тетяна Калинова
- Повторюю ще раз , - шипить Кевін мені в обличчя . - Забирай свою мамашу і валіть туди , звідки прилетіли . Інакше ... - він на мить замовк . - Інакше я перетворю твоє життя на пекло. І повір, я це зроблю . - відпускає мою руку, розвертається і йде в будинок. Лише зараз на очі навертаються сльози. Навіть більше від образи, ніж від болю.
- Катюшо , доню що сталось? - до мене швидко йде мама і побачивши мою закривавлену долоню, прикриває рот рукою.
- Нічого страшного мамо. Просто хотіла вирвати троянду і вкололась. - брешу. Не хочу, щоб вона хвилювалась. Цікаво , він так поводиться лише зі мною , чи з мамою теж. - Мамо , а які в вас з Кевіном відносини?
- Ну, не такі звичайно , які б я хотіла, спочатку він теж психував , але з часом заспокоївся. Ми практично не спілкуємось, він намагається зі мною не перетинатись. Чому ти запитуєш? Він образив тебе доню?
- Ні , що ти мамо. Просто цікаво.
- Пішли сонечко , промиємо твої ранки і після сніданку, ми з тобою поїдемо по магазинах. Тобі потрібно купити все необхідне для навчання і так не завадило б трішки оновити гардероб. - посміхається мама і цілує мене в скроню. - Я дуже щаслива, що ти поруч рідна.
- Я теж сумувала , мамо.
Як і сказала мама , після сніданку ми поїхали на шопінг. Звісно я як і будь-яка нормальна дівчина , обожнюю цей процес, але було трохи незручно , так як я прекрасно розуміла , що всі ці речі, куплені за кошти Браяна. Я вирішила , що як тільки почнеться навчання і я буду знати розклад занять, спробую знайти підробіток. Швидше за все , офіціанткою в якомусь кафе , або якоюсь посудомийкою, зараз мені байдуже , можливо з часом знайду щось краще , але зараз мені потрібні гроші . Мої гроші.
Додому ми з мамою повернулись майже ввечері , з гарним настроєм і повними руками пакетів з брендовими написами. Я відразу ж пішла на другий поверх , до себе . Відчинивши двері в свою кімнату, скрикнула від несподіванки і впустила покупки на підлогу. На моєму ліжку , розвалився Кевін. Так по-господарськи , руки поклав під голову і навіть не зняв взуття.
- Що ти тут робиш? Це моя кімната. - кажу і відходжу назад , ближче до дверей, на всякий випадок.
- Тут немає нічого твого. - сміється Кевін і різко підірвавшись з ліжка вмить опиняється біля мене. - Бачу ти часу даремно не витрачаєш... - показує поглядом на підлогу , на якій лежать речі. Потім хапає мене за плечі і притискає до стіни. - Це правда що ти будеш навчатись в моєму універі?
- А що універ теж твій? Можливо і місто твоє і взагалі все твоє ?
- Не рекомендую показувати мені свої зубки. Можна ж і без них залишитись.
- Мене б не здивувало, якби ти підняв руку на дівчину. - відповідаю дивлячись йому в очі. Кевін хапає мене за підборіддя і стискає його пальцями. - Чого ти причепився до мене ? - він так близько , що я відчуваю його подих на своєму обличчі і як скажено б'ється його серце. Він кілька довгих секунд пропалює мене поглядом своїх таких гарних і одночасно таких скажених очей, потім на мить опускає погляд з очей на губи і на груди , потім знов на губи . Хватка його пальців на моєму підборідді слабшає і Кевін повільно і ніжно проводить пальцем по моїх губах, після чого знов підіймає погляд до очей і наче прийшовши до тями, відпускає мене і мовчки виходить з кімнати. Кілька хвилин так і стою притиснутою до стіни. Господи! Що це було? Що не так з цим ненормальним? І що за відчуття були в мене , коли він торкнувся моїх губ? Підіймаю пальці до губ і повторюю дії Кевіна. Збожеволіти.
