Мій бос. Лише тимчасово - Марі Керімей

-Навіть не дивись туди! Ця кров! Це моє закривавлене серце? Значить тільки секс! Значить тільки нижня!? - серце зжалюсь. І болісно кололо. Дурепа! А що ти очікувала? Що він тебе заміж покличе. Яка ж я дурна. Довірилась тому, кому довіряти зовсім не треба. 

-Марі...ана... Я... - Він не встиг і двох слів зв'язати, як я його перебила. 

- Я зрозуміла! Це все Девіде! - взявши свою сумку я пішла до виходу. Караючи себе за те, що могла покохати такого, козла! 

- Маріана! Не йди! - Він упав на коліна, але я навіть не обернулася. Відкрила вхідні двері. І тоді по щоці потекла самотня сльоза. Я розуміла, якщо ступлю за поріг, то це кінець. Назад я уже не повернусь. 

Любі мої, як і обіцяла ще одна глава. Як бачте, встигла до дванадцятої. Дякую вам за зірочки. Ви найкращі. 

Як думаєте? Може Маріана лишиться? Чи може все ж таки піде? І що скажете про Девіда?