На уламках щастя - Дана Лонг
– Я так втомився, Віра-а-а, – важко зітхає він.
Його дії настільки несподівані, що я не знаю, як мені реагувати на це. А Рома тим часом починає тертися обличчям об мій живіт і вкривати його поцілунками. Запанікувавши, я намагаюся вирватися, але його руки тільки сильніше стискають мої стегна.
– Рома, не треба, відпусти мене, – я впираюся долонями в його плечі і намагаюся відштовхнути, але в мене нічого не виходить, адже він набагато сильніший.
– Не будь сучкою, Вірка, дай мені трохи тепла. У мене сьогодні був дуже паскудний день, – він стає більш наполегливим.
– Чому б тобі не звернутися до своїх дівок? Упевнена, будь-яка з них із радістю поділиться з тобою своїм теплом.
– Не потрібні мені ці тупі курки, я дружину свою хочу, – він запускає свою долоню мені під кофту і тягнеться до моїх грудей.
Я перебуваю вже на межі істерики. Всіляко намагаюся вирватися з його обіймів, мене починає нудити від однієї думки, що я опинюся в одному ліжку з Ромою.
– Та не смикайся ти так... Згадай, як нам було добре раніше. Як ти стогнала від задоволення, я пам'ятаю...
Раптово він встає на ноги і намагається поцілувати мене. Я відвертаю обличчя, у мене від страху починають текти сльози. Насильство це жахливо, а в мене зараз є всі шанси стати його жертвою.
– Та припини ти смикатися! – Рома хапає мене за плечі і струшує наче ляльку, а потім різко штовхає, і я падаю спиною на ліжко.
Він одразу опиняється зверху і я пронизливо скрикую.
– Та не кричи ти бл.ть! – його долоня закриває мені рот.
У голові судомно крутяться думки про те, як мені вибратися з цього пекла. На мить п'яний Рома відволікається на свій ремінь, у нього ніяк не виходить розстебнути його і я вирішую, що це мій шанс на порятунок. Різко сівши на ліжку, я з усієї сили, на яку тільки здатна, штовхаю його долонями. Рома від несподіванки падає з ліжка, а я, не втрачаючи дорогоцінного часу, встаю і кидаюся в бік дверей. Відчинивши їх, вибігаю в коридор і мчу в бік сходів.
За спиною чується якийсь шум і, вже підбігаючи до сходів, я роблю величезну помилку і обертаюся назад. Рома переслідує мене, і в нього вже майже виходить мене наздогнати.
Раптово відбувається жахливе. Я не встигаю подивитися під ноги, і відчуваю, як підлога йде з-під ніг.
Останнє, що я чую, це переляканий крик Роми, а все тіло раптово охоплює різкий біль.
А далі темрява...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно