ТАРС уповноважений заявити… - Юліан Семенов

Спецкор Дмитро Степанов,

передано по телефону з Нагонії.

Для редактора: Прошу матеріал не кремсати — не треба «щадити» читача, вилучивши опис того жаху, який пережив Грісо. Якщо дати сто рядків, вихолощених і причісаних, то краще взагалі не друкувати. Вилітаю додому наступної суботи. Вітання всім. Д. С.»

… Посол прочитав репортаж Степанова й запитав:

— Невже рука підніметься текст кремсати?

— Ще й як, Олександре Олексійовичу.

— Чим ви це можете пояснити?

— Нашим характером. Лагідністю, мабуть, а точніше — делікатністю. Але така делікатність іноді гірша за злодійство… Ви дивилися по телебаченню передачі проти алкоголіків?

— Якось не доводилося, Дмитре Юрійовичу.

— Раджу подивитися. Замість того, щоб, наприклад, екранізувати Ліпатова, є в нього повість «Сіра миша», історія загибелі таланту, або зняти стрічку, як помер Модест Мусоргський, ми гіпнотизера на екран пускаємо, глядачі фокуса чекають, а фокуса немає, бо гіпнотизер алкоголіків у клініці усипляє, та чи й усипляє, це ще треба довести. Категоричне «ні» краще за туманне «може бути»…

— Біс його знає… Пропаганда — тепер одна з форм політики, тому жорстокість тут — штука небезпечна.

— Ви маєте на увазі зовнішню політику? Згоден. Але ж я кажу про принцип, про те, що скорочують, чого бояться. Гаразд, поплакався, і досить… На що сподіватись, Олександре Олексійовичу?

— Грісо, гадаю, правий: на переговори Огано не піде. Йому немає з чим іти, він же маріонетка, його зроблено. Від нього чекають єдиного — путчу. Вся справа в тому — коли? Якби Грісо мав бодай півроку в запасі — тоді йому не страшний був би ні сам Огано, ні десять таких, як Огано… Прикрий, мабуть, сюжет — брак часу; не людині — країні… І все-таки ніяк не можу збагнути цих американців — по-моєму, вони роблять дурницю з Огано. Вони тут поводяться як аналітики чистої води: «трикутник — є тригранна фігура». Та й годі. Але ж це нижчий ступінь мислення, він не перспективний. Синтетичне мислення тим і відрізняється від тутешнього, аналітичного, що воно неодмінно вводить певний атрибут, у якому хоч і не міститься поняття про предмет, та все ж допомагає зрозуміти цей предмет ширше, наперед: «пряма — це найкоротший шлях між двома точками…» Без цієї філософської азбуки американці тут наламають дров. Чи не краще б їм справді ширше подумати?! Тоді, мабуть, не затівали б тут бійки. Отже, репортаж позначений дорогим моєму серцю синтезом: ви допомагаєте зрозуміти, чому тут стоятимуть на смерть. Сказати апріорно — нічого не сказати в наш вік; переможе той, хто краще поінформований, а інформація має йти не тільки з голови, а й із серця теж… Ішли збираєтесь до Москви?

— У суботу, Олександре Олексійовичу… Але це ненадовго, я впораюся за три-чотири дні.

— У редактора будете?

— Неодмінно.

— Вітання од мене передайте. Я напишу йому кілька слів, щоб підтримати вас, Дмитре Юрійовичу.

«Цілком секретно. Москва, Кремль.

Уряд Республіки Нагонії просить подати негайну економічну допомогу. Ми оточені державами, в яких контрреволюційні й проамериканські угрупування одверто оголосили економічну блокаду. Нависла загроза прямої воєнної агресії. Якщо радянська держава нам не допоможе — наша революція приречена.

Джордж Грісо, прем'єр-міністр».

«Цілком секретно. Москва.

Ознайомившись із становищем на місці, вважаю, що ті три радники, які прибули разом зі мною, не можуть по-справжньому допомогти, бо колоніалізм лишив тут у спадок абсолютне безкультур'я. Кадрів інженерів, лікарів, агрономів у Нагонії практично немає, не кажучи вже про офіцерів. Підступи реакції повсюдні й повсякчасні. Якщо ми маємо намір допомогти країні, де сорок процентів населення хворі на туберкульоз, сімдесят — на трахому, дев'яносто вісім процентів неписьменних, тоді конче потрібно негайно відрядити сюди принаймні триста, п'ятсот радників, які не сиділи б у нашому посольстві, а працювали в порту, вчили водити трактори, допомогли організувати медичну допомогу. Поселяти радників ніде, бо колишні хазяї готелів вивели з ладу всю каналізацію, електростанція не працює, бензосховища порожні.

Посол СРСР в Нагонії О. Альошин».

«Цілком секретно. Концерн Ліма.

Росіяни почали переправляти радників у Нагонію. Генерал Маріо Огано за нашою рекомендацією попросив воєнної допомоги безпосередньо в луїсбурзькому посольстві США. Робота по підготовці виступу портових вантажників з бойкотом розвантаження радянських поставок триває, і, очевидно, матимемо відчутні результати протягом найближчих тижнів. Щоб підтримати вірного нам полковника Абабе з ВВС Нагонії, необхідно триста тисяч доларів.

Представник концерну Ліма в Нагонії Чарльз Лі».

«Центральному розвідувальному управлінню США.

Підготовку до операції «Факел» практично завершено. Але з вірогідних джерел ми дізналися, що в Нагонії можуть створити військові формування значно раніше, ніж ми виступимо. За таких обставин під час проведення операції, очевидно, виникнуть труднощі організаційного характеру, а саме: доведеться ввести в дію наш десант та спецпідрозділи. З наших джерел також відомо, що росіяни найближчим часом доставлять Нагонії велику партію вантажних машин та сільськогосподарської техніки, це помітно вплине на наші можливості підтримувати там економічну нестабільність. Беручи до уваги стратегічну важливість операції «Факел», нам конче потрібно, якщо це можливо, дізнатися в агента Розумного про масштаби наступних поставок росіян, це дасть нам змогу уточнити характер нашої операції і строки її проведення.

Роберт Лоренс, резидент ЦРУ в Луїсбурзі».

З виступу американського посла для особливих доручень:

— Соціальна справедливість, демократія, правопорядок, — лише цього домагаються ті патріоти Нагонії на чолі з генералом Огано, котрі нині зазнають нелюдського ставлення уряду Грісо. Моя країна ніколи не втручалась і не має наміру втручатись у внутрішні справи інших держав, але я не можу не сказати з цієї високої трибуни, що громадськість Сполучених Штатів уважно стежить за розвитком подій у цій африканській країні. Проте чутки, що їх поширює преса країн радянського блоку, нібито Сполучені Штати підтримують якісь контакти з тими організаціями і групами, які проводять підривну роботу проти нинішнього уряду Нагонії, не мають будь-яких підстав і є просто наклепницькою вигадкою…

ТЕМП

45225 66167 85441 96551 81713…

Константинов усміхнувся Панову, той поклав перед ним таблицю.

— Скільки всього за цей місяць вони передали йому?

— Та немало — це четверте. Але чому так категорично — «йому»? Може, «їй»?

— Шкода буде, коли «їй». Все одно розплата однакова. Але надто вже чоловічі співзвуччя в цифрах. Як ви гадаєте?

— «Чоловічі співзвуччя в цифрах». Цікаве визначення. Між іншим, точне, товаришу генерал.

— Думаєте,