Гелтер Скелтер - Олександр Завара

Нічого більше не додавши, він розвернувся й неквапливо рушив у бік шостого гуртожитку. Зараз йому необхідно побути наодинці з собою, можливо, і Макс потребує того самого. Тому він і не став тягти хлопця до розпеченої кімнати і так само вирішив не ділитися здогадкою, що не давала йому спокою. Той, хто був добре знайомий із Остапом Сікорським, миттю зауважив би, що зараз увімкнулася одна з найхарактерніших рис його вдачі, завдяки якій він захопився конспірологією. Ім’я тієї риси – хвороблива допитливість. Він конче потребував відповідей на всі питання – мабуть, це й стало однією з підсвідомих причин, що змусили його залишитися влітку в Чернівцях, а не повертатися до рідного Хотина попри обурені протести батьків.

Залишившись сам-на-сам із собою, Максим ще глибше занурився у свої думки, бо тепер його ніхто від них не відволікав. Тиша й спокій – ось усе, що йому треба. А ще – зрозуміти, чому раптом йому закортіло навідати матір у Буковому, де та зараз мешкала. І не просто навідати, а вилити їй душу, розповісти про все, що з ним відбулося за цей час.

Таке бажання навряд чи можна вважати дивним. Але якщо взяти до уваги те, що вони дуже давно посварилися й після того майже не розмовляли,– дещо незвичайне в цьому насправді було.

13

ОСТАП. КЛЮЧ

Кроки на сходах, здавалося, відлунювали, ніби в старезному, повному привидів замку. Після від’їзду більшості студентів коридори гуртожитку були сповнені порожнечі – без голосів, то тут то там забутих речей, тютюнового диму й чаду, що постійно витав на кухні та на площадках між поверхами.

Гуртожиток завмер в очікуванні. Наразі його життєдайна сила зникла, але вона мала невдовзі повернутися, і тоді все знову піде як зазвичай.

Діставшись своєї кімнати, Мафін навіть не глянув, чи зачинені двері. Просто повалився на ліжко й потягнувся до ноутбука. Надто вже кортіло дещо перевірити, і зараз хлопець був тільки радий, що його ніхто не потурбує.

Легенду про Панночку він відкопав у Мережі. За яких обставин це було, він уже не пам’ятав. Чи то зазирнув на якийсь із піратських сайтів із кінострічками, а на ньому вигулькнув банер, що закинув його на портал із численними лячними історіями, чи хтось поділився із ним посиланням, а він вже забув, хто саме… Пам’ятав тільки, що то був сайт для прихильників містики та чаклунства, рольовиків, езотериків й іншої схибленої братії, якій нема чим зайнятися в реальному світі. Саме там він і надибав той переказ, що засів у свідомості, а згодом став причиною моторошної паніки.

Клацнувши по іконці пошуковика, Мафін увів у пошуковому рядку слово «панночка».

Запропоновані Гуглом посилання його не задовольнили, бо здебільшого стосувалися якихось спектаклів з акторами професіональних та аматорських труп або уславленого твору Миколи Гоголя. Цікаво, але не те, що йому треба. Не знайшовши бажаного на кількох наступних сторінках, Остап видалив запит, а натомість швидко ввів інший: «міські легенди». Однак той так само нічого не дав, як, власне, і кілька наступних: «міська легенда здійснення бажань», «панночка легенда», «переказ про панночку, що здійснює бажання». Гугл щоразу пропонував сотні посилань, проте шукати щось серед того мотлоху марно, бо самі запити надто загальні. Потрібна конкретика.

Він просидів перед монітором цілу годину, але нічого не знайшов. Тому, вкотре зітхнувши, змирився з висновком, що доведеться шукати той сайт вручну – за допомогою історії завантажень. Про всяк випадок Остап її ніколи не видаляв і тепер подумки похвалив себе за це. Прикинувши, коли приблизно вперше прочитав той переказ, він поліз у налаштування, бо через невдалий пошук ця мета стала для нього більш ніж принциповою. Хай там як, а він все ж таки історик!

Відкривши історію завантажень, Остап заглибився у світ минулого дня. Той, у свою чергу, майже не відрізнявся від світу позаминулого й тих світів, що йому передували.

Першими з’явилися посилання на порносайти. Далі йшли зачіпки за портал «Сторожова вежа». Хтось міг би подумати, що він якось пов’язаний зі Свідками Ієгови, але насправді під цією назвою замаскувалася спільнота Мафінових однодумців, багатотисячна юрба Свідків Всесвітньої Змови. Їхній майданчик ряснів доказами існування позаземної раси рептилоїдів, які вже захопили владу в більшості цивілізованих країн і підминають під себе інші, «справжніми» історіями походження й розвитку людства, планами боротьби проти таємного світового уряду і ще багато чим. Одразу ж за «Вежею» з’явилися посилання на файлообмінники, з яких Мафін завантажував чергові серії нового сезону «Візитерів» і музику. Далі вилізли декілька форумів, де він шукав необхідну інформацію для семінару.

Передивляючись посилання, він чи не вперше замислився над тим, що за історією браузера можна запросто визначити його спосіб життя. Агенти світового уряду, маючи бажання, могли б легко скласти досьє на студента Чернівецького Національного університету Остапа «Мафіна» Сікорського. І якщо за ним дійсно стежили, папка з його справою не була аж надто товстою, як він іноді уявляв, і лежала вона, ймовірніше, серед десятків тисяч папок Остапових клонів, розсіяних по всьому світу. Це була гірка, однак щира правда: він нічим не відрізнявся від безлічі інших.

«Як же нудно я живу»,– осяяло його на мить. Він мимоволі поглянув на плакат зі Старшим Братом на стіні. Там мав би бути такий напис:

«СТАРШИЙ БРАТ ПИЛЬНУЄ ЗА ТОБОЮ, І ЙОМУ НУДНО»

Мафін зітхнув і повернувся до справи. Впевнений у позитивному результаті пошуку, він нарешті дістався періоду, коли, за його припущеннями, міг наштовхнутися на легенду про Панночку. Вікно браузера й досі рясніло звичними іконками, однак тепер серед них почали траплятися малознайомі або взагалі незнайомі. На такі треба звертати максимальну увагу, аби не прогавити бажане.

Придивившись до чорного й ніби рогатого значка, Мафін навів на нього курсор і клацнув мишкою. За мить на екрані ноутбука запанувала темрява, потім з’явилися вогники свічок, що були встановлені на білих, немов крейда, черепах, далі – густе павутиння з павуками по кутах і залишки кістяків на кам’яній підлозі. Напис готичними літерами вітав відвідувача сайту. Мафін кинув очима на адресу: chimera.com.ua. Він такої не пам’ятав, але дизайн видавався знайомим. Цілком можливо, що це й є те саме, що він шукає, хоча на вигляд – звичайний сайт готівської попси, яких в україномовній Мережі чимало.

Зазирнувши до розділу «Новини», Мафін зауважив, що востаннє його оновлювали вчора ввечері. Модератор повідомляв про вихід чергового тому