Майбутній мій - Юлія Бонд
Олег
– На скільки тебе вистачить, Олеже? Як швидко тобі набридають жінки? – Запитує Маша, дивлячись на мене.
Скошую погляд у її бік і помічаю, як дівчинка червоніє, варто мені взяти її за руку і покласти зверху члена. Вона несміливо торкається пальчиками горба на моїх штанах, але я притискаю долонею зверху, змушуючи доторкнутися до нього.
– Бачиш, яку владу ти маєш над моїм тілом, – ковтаю тихий смішок, помічаючи, як крихітка затримує подих.
– Олегу, це взагалі нормально?
– Що ненормального? Стояк у тридцять сім років?
– Я не знаю, але мені, здається, ти тільки й думаєш про секс зі мною. Ти на якихось пігулках?
Я міг би заржати, якби це сказав мені хтось інший або послати до бісового батька, але з Машою так не можна. Просто прибираю її руку і важко дихаю, намагаючись приборкати нерви.
Хрін знає, що за каша в голові у молоденьких дівчаток, інакше я відмовляюся розуміти, якого чорту мене вважають старим пердуном у тридцять сім років.
– Я не на пігулках, Маше. Ти мій збудник. Я постійно хочу тебе, і це природна реакція мого організму.
– Я зрозуміла, – тихим голосом відповідає Маша, відкидаючись на спинку сидіння.
– Що?
– Нічого, – ображено підтискає губи крихітка.
– Маше, я запитав, що трапилося? Що за зміна настрою?
– Я очікувала почути зовсім інше.
– Що саме ти хотіла почути?
– Хоча б те, що подобаюсь тобі.
Посміхаюся. Ось у чому справа. Малій хочеться знати, що між нами непросто секс.
– Подобаєшся, Тарновська. Не сумнівайся навіть.
Зменшую швидкість, а потім зупиняю машину, паркуючи її на узбіччі. Маша здивовано дивиться на мене, не розуміючи того, що відбувається зараз, а я й сам нічого не розумію. Мною керують імпульси, і я підкоряюся їм, не контролюючи поривів.
– Маріє, маленька моя, – обхоплюю її обличчя обома руками та проводжу по вилицях подушками великих пальців. – Я прокидаюся і засинаю з думками про тебе. Я постійно хочу чути твій голос, бачити усмішку на твоєму обличчі та відчувати запах твоєї шкіри. Я збожеволів на тобі, моя лялечко, якщо ти цього ще не зрозуміла.
– Олегу, – видихає крихітка, коли мій палець ковзає по її губах. Маша заплющує очі та торкається щокою до моєї долоні. – Я відчуваю те ж саме, і це лякає мене. Так не повинно бути, але є. Я звикаю до тебе, дорослого чоловіка. Мені здається, я збожеволіла і скоро зовсім перестану себе контролювати.
– Не думай про це, мала. Просто довірся мені. Твоєму батькові рано чи пізно доведеться про все розповісти, і я дуже сподіваюся, що він зрозуміє нас. У мене щодо тебе найсерйозніші наміри, дівчинко. Ти залізла до мене під шкіру, і це мені подобається.
***
Після чергового сексу лежимо з Машою на ліжку в моїй холостяцькій квартирі. Крихітка грається з завитками волосся на моїх грудях, а я цілую її в верхівку. Маша тихо зітхає, колупаючись у своїх думках. Відчуваю, вона про щось багато думає, бо мені передаються бентежливі імпульси.
– Кажи, Тарновська, про що думаєш, – я гладжу її плече, а Маша підіймає голову і впирається долонею на мою грудну клітку.
– Я можу тобі довіряти, Олегу?
– Звісно, що за питання?
Маша сідає на ліжку, дивиться на мене серйозним поглядом. Усміхаюся, заглядаючи у великі блакитні очі.
Красива дівчина. Моя дівчинка.
– Олегу, я хочу скомпрометувати Майю.
– Яким чином? – Не питаю, навіщо їй це потрібно. Мені самому не подобається тупувата блондинка, але до знайомства з Машею мені було до цього байдуже.
– Хочу, щоб вона з кимось переспала, і це записали на відео.
– Хочеш, щоб я тобі у цьому допоміг?
– А ти зможеш? – Маша дивиться на мене вичікувально, а я підводжуся з ліжка і підходжу до комода, на якому лежить мобільний.
– Заради тебе я наплюю навіть на Кримінальний кодекс.
Зупиняюся навпроти вікна. Набираю знайомий номер. Чекаю три гудки, поки абонент відповість на дзвінок.
– Черепу, привіт. Є до тебе справа.
– Привіт, Соколе. Давно тебе не чув. Потрібна допомога? – Посміхається старий друг, але я ніяк не реагую. Цей старий хрін знає мене як облупленого.
– Так. Скину в повідомленні місце та час зустрічі.
– Ну давай.
Завершивши розмову, обертаюся. Маша дивиться на мене знизу нагору, намагаючись зрозуміти, з ким я щойно говорив. Підіймається з ліжка і повільною ходою наближається до мене.
Опускаю погляд на її оголене тіло, відчуваючи нову хвилю збудження.
– З ким ти говорив, Олеже? – Обійнявши мене за плечі, щільно притискається до моїх грудей
– Неважливо, крихітко. Я розв'яжу твою проблему.
– Так легко?
– Не знаю, наскільки це буде легко, але я не хочу, щоб твоя гарненька голова була забита подібною нісенітницею.
Обіймаю Машу за талію та накриваю її губи вимогливим поцілунком. Зминаю шкіру, злегка покусуючи. Дівчинка видихає в мій рот стогін, а я підхоплюю її на руки та саджу на підвіконня, змушуючи розвести стегна убік. Коли схиляюся, щоб знову зацілувати до півсмерті свою малу, Маша обвиває мене ногами, схрещуючи щиколотки на попереку.
– Лялечко, ти справжня хижачка, – шепочу їй на вухо, пестячи спину рукою. – Ти викрала моє серце, крихітко.
– Ти закохався, Олеже?
– Закохався, Тарновська. І що тепер ми з цим робитимемо?
Маша має намір відповісти на моє запитання, але дзвінок домофона перериває наш діалог.
– Ти чекаєш на гостей? – дивується Маша.
– Ні. Це моя нова квартира. Тут досі йде ремонт, як бачиш, – хитаю на напівпорожню кімнату, в якій мінімум меблів та перекладаю погляд на Машу. – Про це місце знають лише двоє людей. Мій син та твій батько.
– Батьку?
Я чую, як у Маши голосно стукає серце. Щиро кажучи, моє власне теж стрибає по всій грудній клітці, коли я розумію, що Макса немає у місті. І цим гостем може бути лише одна людина.
– Маріє, бери свої речі та бігом у ванну кімнату, поки твій батько не розніс вщент мою нову квартиру.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно