Нам не можна бути разом - Крістіна Жиглата

Езра спробував танцювати зі мною, але через пару хвилин просто відійшов убік і, схрестивши руки на грудях, спостерігав за мною з боку. А я танцювала сама, потім з якимись дівчатами і зрештою, через годину, вибившись із сил, повернулася назад до чоловіка.

- Це найкращий день у моєму житті! - прокричала я Езрі, крізь гучний бас, прямуючи разом з ним, до нашого столика. У планах було трохи відпочити, а потім іти ще танцювати.

Але як тільки ми розмістилися за столом, до нас підійшло четверо хлопців і почали по черзі вітати Езру. Після чого, з цікавістю розглядали мене.

- Нова дівчина? - запитав один. - Щастить же тобі на красунь, бро! І де ти тільки таких шукаєш?

- А я думав, ти на сестричці Джо схиблений, - кинув другий, штовхнувши Езру плечем. Хлопець говорив це не дуже голосно, схилившись до Езри, нібито намагаючись приховати сказане від присутніх, але я сиділа надто близько до Орсо, тому теж почула його слова.

- Я зайнятий, не видно! – рикнув Езра, невдоволено. – Якщо є що сказати, говоріть та провалюйте! Гей! Припини витріщатись на неї! – кинув погрозливо, хлопцю з бородою.

- Так, я нічого..., - відповів той, піднімаючи перед собою руки, на знак поразки. – Просто знайоме обличчя…

- Ти чого? – кинув хлопець поряд. – Ми ж пожартували…

- Ідемо вже. Ідемо. Все розуміємо, – каже блондин, двозначно посміхаючись.

А я все ніяк не могла забути слова лисого хлопця, що Езра схиблений на сестричці якогось там Джо… Невже в нього хтось є? Невже він уже любить когось?

Від розуміння цього, моє серце з болем стислося ... Я опустила погляд у підлогу, приховуючи сльози, що виступили. Прикро… Дуже прикро…

- До речі... Тебе там Джо шукає... Я скажу, що ти тут, - кинув блондин, перш ніж натовп пішов.

Езра полегшено видихнув і взяв мене за руки.

- Гей! Ти чого принишкла? Все нормально? - спитав дбайливо, заглядаючи мені в очі. - Вибач, що так рано... Але нам треба йти, поки Джо не прийшов...

- Чому? - Не змогла промовчати я. – Боїшся, що його «сестричка» дізнається про мене? -піддягаю. Я вперше відчула, що таке ревнощі.

Езра посміхається. Потім підчіплює пальцями моє підборіддя, змушуючи дивитися йому в очі, і м'яко каже:

- Ні... Боюся, що він впізнає свою сестричку і тоді в неї будуть великі проблеми. А вони зараз нам не потрібні. Хоча б до того моменту, поки ти не переїдеш до мене і я не зможу захищати тебе.

Я розумію, що йдеться про мене і мої очі широко розкриваються від подиву.

- Джо – це Уго? – уточнюю. Хоча й так зрозуміла, що це так. Джо – скорочено, від Джоберті…

Езра киває.

- Потрібно йти.

Я радісно посміхаюся і підводжусь на ноги. Ми швидко залишаємо клуб.