Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

Він знайшов її під деревом, де вона сиділа, заглиблена у свої думки. Обі-Ван підійшов до неї та сів поруч.

– Ти в порядку? – спитав він, дивлячись на свою падаван з турботою.

– Так, майстер, просто трохи втомилася, – відповіла вона, піднімаючи голову і посміхаючись.

– Падаван ти знаєш що не зможеш скрити свої емоції.Ти чула про що ми розмовляли

Еніка зітхнула і кивнула. Вона знала, що її майстер завжди може відчути її справжні емоції, навіть якщо вона намагається їх приховати.

— Так, майстре, — тихо промовила вона. — Я чула розмову сенатора і його сина. Це було... неприємно.

Обі-Ван кивнув, відчуваючи її біль і розгубленість.

— Еніка, — почав він, обережно беручи її за руку, — ти не повинна дозволяти словам таких людей впливати на тебе. Вони не розуміють, що означає бути джедаєм, і не розуміють, наскільки ти сильна і віддана.

Еніка посміхнулася, відчуваючи тепло і підтримку свого майстра.

— Дякую, Обі-Ване. Я знаю, що ти завжди поруч, щоб мене підтримати. І я обіцяю, що буду старатися не звертати уваги на таких людей.

Обі-Ван посміхнувся у відповідь, бачачи, як його слова допомагають їй знайти внутрішній спокій.

— Це правильно, падаван. Ми не можемо змінити думку всіх, але ми можемо змінити своє ставлення до їхніх слів. Ти вже довела свою силу і мудрість багатьма способами, і я знаю, що ти зможеш подолати будь-які труднощі.

Вони сиділи під деревом, відчуваючи, як нічний вітерець злегка обдуває їхні обличчя. Еніка відчула, як її серце наповнюється рішучістю і впевненістю.

Рохану  вдалося  застати с дівчинку саму без майстра.Що було рідкістю  зазвичай вона кругом  ходить за своїм майстром.

– Еніка. Я пів ночі думав і вирішив що ми одружімось  як тільки тобі виповниться шістнадцять оскільки тобі потрібна чоловіча рука яка тебе направить.З порога сповістив  він помічаючи що Еніка не сама, ну як не сама технічно вона сама, але він ввірвався посеред її розмови  з Шейлом  який був присутній  в кімнаті як голограма.Від цих слів  Шейл трохи не навернувся з крісла  свого майстра, а Еніка з бильця дивана на якому сиділа під час розмови  с старшим другом.

– Який сміливий юнак.Сказав падаван магістра Вінду.

– Ти що з Банти рухнув яке одруження.Дівчинка підскочила на ноги.

– Ти не знаєш від чого відмовляєшся Скайвокер. 

– Бути річчю відмовляюсь  придатком для чоловіка.Вернула вона его слова.

– Сміливий ти хлопець.Замітив Шейл — Сказати   таке падавану і залишитись в живих.

– А ти хто її наречений 

– Який наречений хлопче її всього девʼять . Можеш вважати що її старший брат.Голографічний Шейл вмостився в кріслі свого майстра. Він знав що Ені могла за себе постояти.Але йому дуже не подобався син сенатора Лю особливо своїм ставленням до жінок і до одної дівчинки чесності. Нехай вони були різних видів, але Ені була его сестрою восьму крім крові.Тому він вирішив труться.Тем паче Шейл не любив коли дівчат ображають. Тем паче его подругу. Як що Еніка і вийде колись заміж то це буде  хтось кого  буде бачити в ній рівню, а не придаток до себе 

– Рохан як падаван  Магістра я відмовляю тобі в   просьби. Оскільки твоя поведінка не гідна джедая  не майбутнього сенатора. Ти не гідний бути чоловіком джедайка. І раджу тобі не підходити до моєї подруги.

–  Як ти смієш відмовляти мені.

– Він сміє.Шейл падаван представника ради. Подала  голос Еніка.

– А тобі краще промочити коли чоловіки розмовляють. Повернувся він до дівчинки

Перш ніж Еніка встигла відповісти, двері кімнати відчинилися, і в приміщення увійшов Обі-Ван, його погляд відразу ж упав на Рохана.

— Що тут відбувається? — спокійно, але рішуче запитав він, звертаючись до всіх присутніх.

Рохан, побачивши майстра джедаїв, відступив на крок назад, але його вираз обличчя залишався зухвалим.

— Я просто розмовляв з Енікою, майстре Кенобі, — сказав він, намагаючись виглядати спокійно.

Обі-Ван підняв брови, помітивши напруженість у повітрі.

— Розмова, здається, була досить напруженою. Еніка, Шейл, що сталося?

— Я розмовляла з Шейлом коли Рохан увірвався і почав казати, що ми маємо одружитися, коли мені виповниться шістнадцять, — відповіла Еніка, її голос тремтів від гніву. — І він мав нахабство сказати, що мені потрібна чоловіча рука, щоб направляти мене.

Обі-Ван зітхнув, відчуваючи, як напруга в кімнаті зростає.

— Рохан, — почав він, звертаючись до юнака, — ти повинен розуміти, що джедаї не підкоряються таким традиціям і поглядам. Ми цінуємо рівність і повагу до всіх істот, незалежно від їхній статі чи ролі в суспільстві. Твої слова не тільки ображають Еніку, але й суперечать нашим принципам.

Рохан злегка бліднів, але намагався зберігати зухвалий вигляд.

— Я просто хотів допомогти, — пробурмотів він.

— Допомога не полягає в тому, щоб нав'язувати свої погляди та рішення іншим, — відповів Обі-Ван спокійно, але твердо. — Еніка сама вирішуватиме своє майбутнє. І вона має право робити це без тиску з боку кого б то не було.

Шейл, який спостерігав за цією сценою, кивнув у підтримку слів Обі-Вана.

— Ти повинен поважати її вибір, Рохан. І якщо ти дійсно хочеш бути гідним лідером, спочатку навчись поважати інших.

Рохан мовчки кивнув, усвідомлюючи, що його поведінка була недоречною. Він швидко перепросив і, зніяковіло, покинув кімнату.

Еніка зітхнула з полегшенням, відчуваючи, як напруга спадає.

— Дякую, майстре, — сказала вона, дивлячись на Обі-Вана з вдячністю.

— Нема за що, Еніка, — відповів Обі-Ван, посміхаючись. — Ти показала велику силу і рішучість. Я пишаюся тобою.

Шейл також посміхнувся, звертаючись до своєї подруги.

— Ти молодець, Еніка. Не кожен би зміг так спокійно і рішуче відстояти свою позицію.

Еніка посміхнулася у відповідь, відчуваючи підтримку і любов своїх друзів