Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

І в цей момент, під зоряним небом Корусанта, кожен з них відчув, як зв'язки між ними стають ще міцнішими, готовими до нових викликів і пригод, які чекають попереду.

Повертаючись додому, Еніка відчувала себе щасливою і вдячною за такий чудовий день. Вона була вдячна Обі-Вану за те, що він відкривав для неї нові світи й навчав її багато цікавого.

. — Так все-таки коли я зможу їздити с тобою на місії спитала вона коли вони сиділи на дивані та гортали свої детапати.

— Точно не завтра моя падаван. Обі-Ван посміхнувся бачивши як насупилась дівчинка — Еніка, ти дуже талановита і маєш великий потенціал, але перед тим, як ти зможеш їздити зі мною на місії, ми повинні пройти деякі тренування і підготовку. Я хочу, щоб ти була готовою до будь-яких випробувань, які можуть зустрітися на нашому шляху. Еніка зрозуміла, що Обі-Ван має рацію і що вона повинна бути готовою до будь-яких ситуацій, які можуть виникнути під час місій. Вона вирішила покласти всі свої зусилля в тренування і навчання, щоб стати сильнішою і мудрішою.

Обі ван пресів біля неї на платформі взяв її руки у свої.Як чесно йому теж не подобалось залишити свою падаван одну їх зв'язок тільки почала розвиватися.Але місія на яку він відправляться цього разу небезпечна і явно не для  11  річних дівчаток.Він все більше погоджувався з думкою остаточно обрати шлях дипломата.

– Ось ручний комунікатор. Він перестигнув его на руку – Тепер ти зможеш зв'язатися зі мною будь-який момент.

– Добре майстер

– І ще одне помирись с падаваном магістра Вінду. Тобі треба бути мудрішою за нього.

– Тебе попросив Магістер Вінду чи Шейл ?

– Шейл. Пожалій бідного хлопця той вже другу неділю поли витирає тренувальній залі. А наш любий магістер стає все більше роздратованим.

– Як що йому шкода за свої слова то чому він сам до мене не підійде.Шейл знає де мене знайти.

– Як ти колись сказала він безголовий хлопець.

– Шейл не безголовий хлопець він 

Швидше не розуміє, як треба просити вибачення. Але я подумаю над цим, майстре, — відповіла Еніка, трохи посміхаючись.

Обі-Ван кивнув, задоволений її відповіддю. Він знав, що Еніка має добре серце і здатність до співчуття, і це було однією з її найсильніших рис.

– Сподіваюсь після вашої розмови Магістру Вінду не доведеться шукати нового падавана.

– Обі- Ван правий я тільки привик до цього. Хоча як ти сказала він хитра пухнаста зараза

— Магістер Вінду.Дівчинка поклонилась йому.Потім її вигляд впав на Шейла який стояв трішки позаду свого майстра.

– Ені .. я маю на увазі падаван Скайвокер ми можемо поговорити.

— Звісно. Дівчинка відійшла від свого майстра і підійшла до друга. Магістер і лицар не вирішувалися дав можливість дітям порозмовляти

— Я не хотів образити тебе.

– Але ти зробив. дівчинка подивилася на хлопця.

– Але я пробачаю тобі як пробачила Вотто коли він залишив нас з мамою ночувати на вулиці в день трьох лун прекрасно тямущий про те жінкам не можна виходити той день на вулицю і наче їх заберуть жриці трьох лун.Вона гордо пройшла повз нього.

– Вибач що назвав тебе рабинею.Вибач що назвав тебе не справжнім падавном. Промовив це він схопити її за руку потім обняв її.

– Мені було боляче Шейл

– Пробач я буду наступного разу слідкувати за своїми словами. 

– Добре я пробачаю тобі Шейл .Вона трішки потягнула за лекку  не сильно щоб не причинити йому болю, а скоріше для того, щоб підкреслити свою дружність і прийняття. Шейл, відчувши це, посміхнувся і полегшено видихнув.

— Дякую, Еніка, — сказав він, відпускаючи її та відходячи на крок назад. — Я дійсно ціную це.

Обі-Ван і магістр Вінду з полегшенням спостерігали за цим мирним примиренням. Вони знали, що такі моменти важливі не тільки для особистісного зростання, але й для зміцнення загальної гармонії серед падаванів.

— Ну що ж, — сказав магістр Вінду, звертаючись до свого падавана, — тепер у нас є ще більше причин працювати разом і підтримувати один одного. Сподіваюся, цей урок залишиться у твоєму серці, Шейл.

— Але це не означає що я візьму тебе собою на місію.Я вважаю що тобі буде корисно залишитись цього разу в храми та допомогти падавану Обі -Вана з юлингами.

– Так Майстре

– Ходімо, Обі- Ван я думаю, падавини самі далі розберуться. Падавани поклонились своїм вчителям і пішли з ангару.

— Еніка доки мне не буде в кожному разі питанню можеш звертатися до Майстра Джинна він вже повернувся з місій .Чі до  свого батька .Він обняв її та поспішив за магістром 

Вже коли вони злетіли Обі -Ван дістав детапад ему не давали покою слова его падаван про трьох лун і те що вони крадуть жінок

Обі-Ван задумливо потер підборіддя, читаючи на датападі про міфічних жриць трьох лун. Легенди про них були поширені серед багатьох планет, але він ніколи не чув, щоб вони реально викрадали жінок. Його думки перервав дзвінок на комунікаторі.

— Обі-Ван, це я, Еніка, — прозвучав голос його падаванки. — Я просто хотіла сказати, що все добре. Шейл і я порозумілися.

Обі-Ван посміхнувся, відчуваючи, як його занепокоєння трохи вщухає.

— Радий це чути, Еніка. Пам'ятай, що ти завжди можеш звернутися до мене, навіть коли я на місії. Тримайся, і будь мудрою та обережною.

Він завершив розмову і повернувся до читання. Легенда про жриць трьох лун була древньою, але нічого конкретного про їхні дії не було записано. Це все більше здавалося йому просто міфом, але він вирішив залишити це питання для більш детального вивчення після повернення.