Фантомна довіра - Лана Вернік

Лора примружила погляд.

— Не дивись на мене так. Я кажу абстрактно. З місцевими жінками у мене нічого ТАКОГО не було.

— Якого ТАКОГО? — Лариса прискіпливо поглянула на нього.

— ОТАКОГО, — Степан повернувся і опинився над Лорою, поцілував. — Там занадто високий відсоток ВІЛ-інфікованих. А з урахуванням того, скільки там згвалтувань, то ні в кому не можна бути впевненим. Краще не ризикувати. За це не думай. І відколи ми зустрілися — інших жінок у мене не було. Тільки ти.

— Я кохаю тебе… — сказала Лариса, не відводячи погляду від милих серцю гетерохромних очей.

— Я тебе теж… мабуть, — Степан усміхнувся.

— Це вже набагато краще, ніж твоє мовчання, — Лора обвила його шию і наблизила до себе. Його вчинки були красномовніші за його слова. І Лора була впевненою, що він її кохає… просто ще сам цього не розуміє.   

Четвертого січня Степан і Лариса повернулися до України. Лора мусила йти на перездачу 9 січня, бо не була присутня на заліку 28 грудня, але вона про це знала ще до від’їзду. На іспит 6 січня вона встигала і весь понеділок (5 січня) повторювала інфекційні хвороби, доки Степан їздив у справах. Склала іспит на відмінно, а 7 і 8 готувалась до заліку.

Різдво Степан не святкував. На те було дві причини: перша — він атеїст, а друга — в цей день помер його старший брат, тому жодного клопоту з кутею і стравами Лора не мала — вчила. У п’ятницю поїхали до мами.

Дорогою купили мікрохвильову пічку, про яку мама мріяла — Степан вирішив порадувати майбутню тещу. З Єгипту привезли різні хустинки, які полюбляли і мама, і сестра, а ще Степан вирішив, що золоті сережки Тетяні теж потрібно мати, бо вона, як і Лора, свого часу віддала їх на лікування матері.

Привітавши рідних Лори, Степан поїхав до бабусі. Лариса вагалась чи їхати, зрештою, наважилась і поїхала з ним.

Хризонівна була демонстративно холодною. Вона прийняла подарунки, подякувала і навіть не запропонувала чаю…

Час йшов спокійно і неквапливо. Настало 14 лютого — день Святого Валентина. Лора і Степан провели його разом, як і Бакеро з Тонею. Пари не зустрічалися, святкували окремо, лише поговорили по телефону. Наступного дня Лора і Степан поїхали до селища… 

Заручини Відьмака довго лідирували у рейтингу місцевих новин, але приїхавши 15 лютого додому, вони дізнались одразу ж декілька новин, котрі позбавили їх першого місця на тривалий час...

Юля Горбач, як і прогнозував Бакеро, була цікавою для Стаса (Колобка) лише декілька тижнів — потім, отримавши бажане, він припинив з нею спілкуватися. Але Юля не збиралася здаватись так просто. Вона переслідувала Стаса, вистежуючи його по різних столичних клубах і чатуючи біля будинку. Спочатку він її відшивав, але Юля була дуже наполегливою і під новий рік таки змогла потрапити “на аудієнцію” до Стаса, результат якої став відомим не так давно: Юля вагітна. Звісно, першим ділом дівчина повідомила про це “майбутнього щасливого батька”, котрий сказав, що нічого не знає і знати не хоче. Пішла звідси…

Вся в сльозах Юля пішла до батька і брата… От тільки батько Стаса і батько Юлі були у різних вагових категоріях. Місцевий “царьок” і його син рекетир не дотягували по “пАлаженію” до серйозного ментовського чина, котрий працював на держслужбі все життя і мав такі статки, які не всі успішні бізнесмени заробляють протягом життя. Ні розмови, ні прокльони, ні благання жодним чином не змінили ставлення Стаса до Юлі і її вагітності — роби аборт. Заспокоївшись і прийнявши ситуацію, Юля вирішила народжувати. Хоча, насправді, сподівалася, що Стас потім визнає дитину... Наївна.

Другою новиною стала Інна — менша сестра Ірини. Вона, знаючи що Єгор учиться в Університеті Шевченка, їздила туди і вистежувала його біля центрального корпусу. Знайшла. Інна знала, що Тетяна їздила до нього на зустріч вже двічі, без неї. Їздила вранці і поверталася останньою електричкою. Інна ображалася на подругу і придумала “відбити” хлопця… Дуже амбітні плани для 14-річної дівчини. Єгор не став з нею розмовляти, вона його не цікавила, але дівчина привернула увагу його одногрупників. І хлопці запросили дівчину прогулятися. Погодилась, адже хлопці старші, симпатичні і багаті... Вони запросили її на квартиру, напоїли і згвалтували, а щоб не було наслідків — примусили випити спеціальні протизаплідні таблетки (препарати екстреної контрацепції, котрі приймають у короткий термін після статевого акту для уникнення вагітності). Розумні хлопці, з великим досвідом у подібних справах.

Все це сталось 13 лютого, перед Днем закоханих… Повернувшись додому, дівчина все розповіла батькам, котрі пішли розбиратися… до Людмили Василівни додому! Тетяна була вдома, саме хворіла ангіною, нікуди не їздила. Почався скандал. Приїздила міліція. Всіх забрали у відділення до з’ясування обставин. Звідти Таня подзвонила Єгору і пояснила, що сталося. Степана чіпати не хотіла… Всіх винних Єгор знайшов одразу ж — вони і не ховалися. Хлопці розважились. Зробили фото. Відео. Доніс інформацію до батьків одногрупників — всі люди не бідні і впливові.

Коли в неділю Степан і Лариса приїхали в селище, то дізналися, що мажори цього ранку відкупилися від батьків Інни досить солідною суммою, щоб уникнути скандалу. Інна після лікарні сидить вдома, родина Ільченків у черговий раз полита брудом, бо це ж Тетяна з Лорою познайомилися з мажорами…

Єгор в результаті цієї історії дізнався, де живе Тетяна, і коли Степан приїхав до двору Лори — його іномарка вже стояла біля воріт...

— Ну нічого собі… — приголомшено сказала Лора, вислухавши розповідь Тані і Єгора.

— Тут її батьки таке вищали… Таке кричали, — Людмила Василівна похитала головою, — я кажу — ну хто ж їй винний? Сама ж поїхала, сама з тими хлопцями пішла… Ми тут до чого? А вони міліцію викликали… Кажуть, що я звідниця...

— Вона коли до мене підійшла, я саме до центрального корпусу йшов. Сказав, щоб їхала додому. Подумати не міг, що вона залишиться і піде з моїми одногрупниками… Мабуть, потрібно було її тоді відвезти додому, але хто ж знав? — картав себе Єгор.