Акафістник УПЦКП в 3х томах - Автор невідомий - Релігія

звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.

Акафіст преподобному Антонію Печерському

Кондак 1

Обраний угоднику Христів, ченців руських першоначальнику і великий чудотворцю, преподобний отче наш Антонію, з любов’ю приносимо тобі ці похвальні пісні, як Небесному заступнику нашому; ти ж, як той, що має сміливість перед Господом, молися за спасіння нас, грішних, щоб ми подячно взивали до тебе:

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Ікос 1

Ангел у плоті був ти, преподобний отче Антонію, хоч і на землі народився ти у місті Любечі, але Небесний град Єрусалим прекрасний придбав тебе громадянином; перебуваєш ти в ньому з ангелами і святими і промінням чудес завжди осяюєш вітчизну твою земну, від нас же, що шануємо тебе, почуй похвальний спів такий:

Радуйся, батьків побожних сину; радуйся, міста Любеча святий паростку.

Радуйся, раю Ісусового гілка багатоплідна; радуйся, ділами благими ти Христу благовгодив.

Радуйся, від дитинства Богом обраний; радуйся, від юності ти Бога всією душею полюбив.

Радуйся, всі заповіді Господні ти вірно зберіг; радуйся, у виправданні Владичному ти непорочно ходив.

Радуйся, чисте вмістилище чеснот; радуйся, прекрасна оселе Святого Духа.

Радуйся, цнотливості ревнителю; радуйся, смирення любителю.

Радуйся, Антонію, чернечого житія в Русі першоначальнику.

Кондак 2

Бачив Господь душу твою, отче Антонію, обійняту полум’ям божественної любові, в молодому віці навчив тебе істинного богодогоджання; Його ж провидінням настановлений, ти в Любечі печеру викопав і в ній у щирих молитвах перебував, подвизаючись скрушити голову пекельного змія і перемогти всі його спокуси, щоб змогти достойно і праведно співати Триєдиному Богу ангельську пісню: алилуя.

Ікос 2

Розум Небесний звище тобі був дарований, преподобний отче Антонію, ти в юних літах старечою мудрістю зацвів, усе тління за сміття вважав, бажаючи догоджати єдиному Богу, свідком чого є печера, в юності тобою викопана в Любечі для подвигів духовних, яка як сурма сповіщає, яким подвижником був ти в юності твоїй. Цьому дивуючись, взиваємо до тебе:

Радуйся, пророку Божому Іллі, який жив у печері, ти уподібнився; радуйся, Хрестителя Христового Іоанна, який перебував у пустелі, ти ревний послідовнику.

Радуйся, печерне подвижницьке житіє ти щиро полюбив; радуйся, великі благодатні дарування ти придбав.

Радуйся, закон Бога твого ти на скрижалях серця написав; радуйся, світло заповідей Євангелія Христового ти мав для стежок твоїх.

Радуйся, Христа ти щиро полюбив; радуйся, непорочно і свято ти на