Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна

***

Тихе, невпевнене, наче із побоюванням отримати відмову, прохання матері болісно зачепило серце Чейза. Так, що судомою звело горло. Він різко обернувся і рвучко обійняв її.

А Катарина наче загубилася в ведмежих, давно вже забутих, обіймах сина і з останніх сил трималася, щоб не розплакатися.

Вони мовчали. Не мали сил говорити. Сильний вир емоцій поглинув із головою.

– Знаєш, мамо, – першим порушив тишу Чейз, коли трохи заспокоївся, – хочу тебе попросити, щоб ти прийняла Кейт як свою доньку. Так, вона дещо емоційна і іноді як буревій. Але саме їй вдалося струсонути мене, привести до тями. І саме завдяки їй я подивився по-іншому на багато речей в своєму житті. В тому числі на наш із тобою конфлікт. – він зробив паузу, перевів дихання. – Мені твій вибір зробив дуже боляче. Але ти мала право прийняти таке рішення. І зрозуміти мені це допомогла, зокрема, Кейт.

Катаріна відсторонилася від нього і трохи посміхнулася.

– Якщо чесно, то вона мені навіть сподобалася. – знизала плечима, наче і сама не до кінця розуміла чим саме. – Кейт принаймні не з тих, хто буде довго і демонстративно ображатися на тебе, якщо що. А одразу влаштує скандал, галасливі розбірки, що зрештою краще ніж приховані образи і мовчання.

Чейз голосно, від душі розсміявся, і відчув як внутрішнє напруження поволі відступає.

– О так! У моїй фірмі немає жодного співробітника, який би не був обізнаний щодо наших із Кейт скандалів. Уявляєш, ці негідники навіть ставки робили, хто кого переможе зрештою.

Вони вдвох спустилися на перший поверх. Кейт кинула швидкий, уважний погляд на них і відразу посміхнулася, зрозумівши, що розмова пройшла краще ніж очікувалося.

Чейз підійшов до неї, присів поруч на килим, де вони грали із Лексі, і перетягнув Кейт собі на коліна.

– Я так розумію все пройшло досить непогано? – тихо промуркотіла Кейт йому на вушко, хоча вже знала відповідь.

– Так, все добре, кошеня. – Чейз із вдячністю поцілував її в шию. – Дякую. Якби ти не наполягала, я, напевно, ще довго не зважився б на цю розмову.

Кейт стало так легко на душі. Тільки зараз вона усвідомила, що весь час відсутності Чейза, досить сильно нервувала.

– Як добре, що ми обидва вирішили наші питання з мамами. Тепер на нас це не буде морально тиснути.

Обійнявши його за шию, Кейт притулилася до щоки і подивилася навколо. На сім'ю, що галасливо спілкувалася, на мати Чейза, що трохи посміхалася, на його батька який переводив уважний, і дещо здивований погляд з Катаріни на неї.

І відчула такий спокій в душі, якого вже давно не було.

Зараз вона була на своєму місці, зі своїм чоловіком, зі своєю родиною. Жодним чином не почувалася зайвою і чужою.

Це відчуття не покидало її поки вони залишалися в будинку батьків Чейза, поки пили чай, жартували і згадували курйози з його дитинства.

Зберіглося воно і тоді, коли вони повернулися додому.

Щойно переступивши поріг, Кейт несподівано опинилася в кільці міцних рук, а ніжні губи торкнулися її шиї.

– Кохаю тебе… – Прошепотів Чейз, обпаливши гарячим диханням шкіру. І підхопив Кейт на руки, від чого та зойкнула. – Тепер ми тільки вдвох. Не відпущу з ліжка до ранку. Навіть не проси. – тихо розсміявся він, зазирнувши їй в очі багатообіцяючим поглядом.