За межами кохання - Тетяна Калинова
Не можу повірити, він залишив мене посеред дороги. Спершу образив, а потім залишив. Мені нічого не залишається , як викликати таксі , оператор каже , що автомобіль буде через 15 хвилин . Я розумію, що спізнююсь на першу пару. Все через психа . Щойно почала навчатись , а вже спізнююсь. На щастя , я зайшла в аудиторію відразу після викладача . Тобто можна сказати і не спізнилась, сіла біля Дейзі і намагалась заспокоїтись і слухати викладача.
На початку другої пари, хтось підкинув мені записку, в якій було лише одне слово "шльондра". Спочатку я подумала , що записка потрапила до мене випадково , та на великій перерві , в їдальні , зрозуміла що вона таки була написана для мене. Щойно ми з Дейзі зайшли в їдальню, вся увага була прикута до нас , точніше до мене . На мене показували пальцями , хтось запитував "скільки?" і неодноразово лунало знов це слово , яке було в записці. Я взагалі не зрозуміла , що сталось і звісно подумала , що це робота Кевіна , що це він мені мстить за те , що не послухала його і не вплинула на рішення мами , залишитись в Америці разом з Браяном , а тим більше одружуватись . Мабуть це його вибісало і тому він вирішив мені помститися як і обіцяв . Але Кевіна в їдальні не було , замість нього , я побачила злорадну посмішку Ітана , який лише своїм виразом обличчя і кивком голови , дав зрозуміти , що це лише початок . Тобто це ти? Ображений хлопчик якому відмовили. Звісно неприємно , образливо , але їм всім все одно нічого не доведеш , я лише розповіла всю правду Дейзі. Ну і довелось їй розповісти, що скоро ми з Кевіном Джонсон будемо ріднею , на що подруга , лише співчутливо покачала головою. Після пар я як і планувала раніше, вирішила шукати роботу. В цьому , мені знову ж таки на щастя, допомогла Дейзі. Вона сказала , що її знайомій в кафе потрібна офіціантка . Робота якраз така , як мені потрібно, з шостої години вечора до 11:00 буде моя зміна, так як я студентка. Мене це цілком влаштовує. Заробітна плата теж нормальна , трішки звісно страшно буде посеред ночі повертатись додому , а ще потрібно придумати щось , щоб мама і Браян не задавали лишніх запитань . Я не хочу , щоб вони знали, що я знайшла роботу. За збігом обставин, офіціантка в кафе потрібна вже сьогодні , так що після пар ми з Дейзі, відразу ж поїхали туди. Подруга показала мені де воно знаходиться І поїхала додому.
Ну це швидше не кафе, а якась розливайка , але для початку підійде . З часом можна буде знайти щось краще. Я попередила маму , що буду пізніше , що начебто подруга буде мене підтягувати в навчанні. Мені видали форму , показали що де і як і я взялась за роботу.
Насправді я думала, що це буде легше ... Спочатку все було нормально, та десь після 9:00 , людей ставало все більше і більше і до кінця робочого часу, в мене вже настільки гуділи ноги, що здавалося вранці не зможу піднятися. Перевдяглась , викликала таксі І поїхала додому. Поки я доїхала , була вже майже північ, в будинку було темно, всі мабуть сплять . От і добре , не буде зайвих запитань . Автомобіля Кевіна теж не було , мабуть гуляє зі своїми придурочними мстивими друзяками.
Як згадаю про ці плітки , навіть не хочеться завтра йти в універ , але я не дам Ітану відчути, що він переміг . Поговорять і забудуть , а комусь щось доводити , я не збираюсь.
Наступних кілька днів , я взагалі не бачила Кевіна, коли поверталась додому з роботи, його або не було , або він вже спав. Іноді бачила його в їдальні в універі , та він взагалі не звертав на мене уваги , наче мене не існує. Мабуть це й на краще. Але насправді , мені чомусь його не вистачало. Мабуть звикла.
Підготовка до весілля наших батьків , йшла повним ходом . Я розривалась між навчанням , роботою і безкінечними примірками маминої сукні або своєї . Браян вирішив , що ми маємо бути найкращими і тому сукні мають бути оригінальні. Він знайшов найкращий салон , який шиє сукню для мами і для мене.