Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

І той що холостяк, скаржиться сімейному:

– Що не кажи, браток, а бути холостяком кепсько. Ні борщу, ні галушок.

– А ти одружись ,– каже сімейний ,– дружина швидко навчить тебе куховарити.

ЩЕ КЕПКУВАТИ БУДУТЬ

До дев’яносторічного чоловіка зайшов приятель.

– Семене, оце почув, що ти прихворів трохи і рішив тебе перевідати. Може до лікарні сходив би?

– Е ні, не можу. Я ж кілька днів як одружився, що ж люди скажуть?

КОЛИ ЗА П’ЯТДЕСЯТ

– Як здоров’я?

– Та так. Гірше, як було, але краще, ніж буде.

КОЛИ САМЕ

Директор – до свого заступника:

– Ян Янович, я думаю, що мене скоро звільнять з моєї посади, а тобі, мабуть, прийдеться приймати справи.

– А коли саме?

ПОГОВОРИМО ПРО ЖІНОК

Нічого, якщо любов сліпа. Гірше, якщо вона короткозора.

Жіноча логіка: покупець подарунків завжди правий.

Талант жінки – оточувати себе шанувальниками.

Завдяки моді жінки знаходять себе, але втрачають індивідуальність.

Чоловік – то приховані можливості жінки – неприховані потреби.

У суперечці із красномовними дружинами народжуються мовчазні чоловіки.

Спляча Красуня найбільш приваблива тим, що постійно тримає язик за зубами.

Для жінки театр починається не з вішалки, а з ательє мод.

Якщо дружина з вищою освітою лишає тебе головним, відправляй її довчитися в кулінарний технікум.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ГОСТЯХ

Одержавши запрошення в гості, не барися, вирушай в дорогу.

Не відривайся далеко від жінки, бо можеш проскочити проз бажану хату.

Після третьої чарки тости виголошуй сидячи, щоб часом не розминутися із стільцем.

Від початку до кінця вечірки бери активну участь у роботі застільного хору, але не виходь далеко за межі відомих чотирьох октав. Йдучи з гостей, користуйся дверима.

МУЗИКА ДЛЯ СУСІДІВ

– Ти ж не можеш терпіти джазової музики. Навіщо ж ти її записав?

– Я ще більше не терплю сусідів.

РІЧНИЦЯ ВЕСІЛЛЯ

– Чого це в мене сьогодні на столі ця ваза з квітами? – запитує забудькуватий професор.

– Тому що сьогодні річниця твого весілля, – трохи ображено відповідає дружина.

– Спасибі тобі, люба. Коли буде річниця твого весілля, будь ласка нагадай мені – я тобі теж зроблю щось приємне.

КОЛИ ТИ СПАТИМЕШ

– Татусю, купи мені барабан!

– Синку, дай мені відпочити, в мене й на роботі досить шуму.

– Купи, татусю, я буду на ньому грати тільки тоді, коли ти будеш спати.

ПЛАТА ЗА ВІДПОЧИНОК

– Музичне виховання нашої доньки коштувало чимало грошей, але я сподіваюся, що вона тепер немало заробляє.

– О, так! Біля нас живе професор, який сплачує їй п’ять карбованців за годину, коли бажає відпочити.

СПІВАК І КВІТИ

– Що за неподобство?! – обурюється співак.– Мені піднесли всього три корзини з квітами!

– Хіба цього мало?

– Але ж я заплатив за чотири.

ДІОГЕН І ЗЛОДІЙ

Одного разу, звертаючись до злодюжки, якого арештували і вели до в’язниці, Діоген вигукнув: – «Бідолаха, чому ж ти всьогонавсього дрібний злодій, а не великий; тоді б ти сам саджав інших за грати.

ФІЛОСОФ ДЕМОСФЕН І ЗЛОДІЙ

Коли один крадій, схоплений на місці злочину, вибачався перед філософом Демосфеном у тому, що не знав, що вкрадена річ належить її хазяїну, філософ відповів:

– Але ж ти знав, що вона не належить тобі.

ЦІЦЕРОН І ОПОНЕНТИ

Коли Цицеронові докоряли тим, що він більше загубив людей своїми обвинувальними промовами, аніж врятував захисними, він відповідав: «Це дійсно так, тому що в мене більше совісті, ніж красномовства.

ФІЛОСОФ ЗЕНОН

Філософу Зенону з Кітіона, що на о. Кіпр, хтось сказав, що любов – річ, не гідна мудреця. «Якщо так,– спокійно відповів той,– мені дуже шкода бідолашних красунь, адже їм доведеться вдовольнятися любов’ю лише самих дурнів.

ПРОФЕСІЯ БОГА

Коли один релігійний філософ умовляв Гейне повернутися до лона церкви, щоб заслужити собі прощення Бога, поет відповів:

– Бог і так простить мене, це його професія.

ДІОНІСІЙ І ФІЛОКСЕН

Якось сіракузький правитель Діонісій покликав до себе поета Філоксена для оцінки своїх поетичних опусів. Філоксер відверто вказав йому, чим хибує його муза. Ображений Діонісій наказав закувати суворого критика і відправити на каторгу.

Через деякий час він знов закликав поета і знову читав йому свої вірші. Філоксер довго уважно, напружено слухав, потім мовчки піднявся й пішов. «Куди ж ти?» – гукнув йому тиран.

– Назад до каменоломні,– спокійно відповів поет.

ЩОБ НЕВІСТКА ПОВІРИЛА

– Не треба, бабусю, жартувати із здоров’ям. Бережіться холодної води, більше відпочивайте.

– Якже мені берегтися, лікарю, якщо не даєте лікарняного?

– Не розумію. Навіщо він вам? Ви ж певно уже на пенсії?

– А як же мені повірить невістка, що я хвора.

ПОСЛУГА ЗА ПОСЛУГУ