Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

— Тримайся, Еніко, — прошепотів він, обережно притискаючи її до себе. — Я тебе не залишу.

Коли вони дісталися до виходу, Обі-Ван відчув, як його серце стискається від страху. Він знав, що генерал Грівус все ще десь поблизу, і він не міг дозволити собі бути спійманим. Але здоров'я Еніки було його пріоритетом. Вони вийшли на відкрите місце, де було видно зоряне небо. Обі-Ван активував свій комунікатор і зв'язався з Кіксом.

— Кікс, я на підході! Підготуй медичний відсік і будь готовий до екстреної допомоги! Клон відповів швидко, і Обі-Ван вже бачив, як його космічний корабель спускається з неба. Це давало йому надію.

— Ми скоро будемо в безпеці, — сказав він Еніці, намагаючись заспокоїти її. Вона відкрила очі та спробувала усміхнутися, але їй це було важко.

— Я вірю в тебе, Обі-Ване, — прошептала вона, але її голос звучав слабко.Обі-Ван швидко вставив Еніку у свій корабель і покликав Кікса. Дроїд уже чекав з медичним обладнанням.

— Що сталося? — запитав Кікс, коли побачив стан Еніки.

— Їй потрібна допомога, — зазначив Обі-Ван, його голос був сповнений тривоги. — Давай, швидше!Кікс почав працювати, налаштовуючи обладнання. Обі-Ван спостерігав за Енікою, його серце стискалося від страху. Він знав, що повинен знайти спосіб зупинити Грівуса, але зараз його увага була зосереджена на дружині.

— Незабаром все буде добре, — сказав він, тримаючи її за руку. — Ми подолаємо це разом. Коли Кікс розпочав процедури, Обі-Ван зрозумів, що навіть у найтемніші часи, коли надія здається примарною, є речі, заради яких варто боротися. Він поклявся, що знайде спосіб зупинити Грівуса, щоб забезпечити безпеку своєї родини.

— Я не дозволю тобі піти, — прошепотів він, дивлячись на Еніку, яка боролася за своє життя. — Я буду з тобою до самого кінця. Скажи мені що вона і діти порядку  . Підняв він голову на доктора клона   Кікс зосереджено працював над моніторами та медичними приладами, оцінюючи стан Еніки. Він уважно слухав ритм її серця і перевіряв різні показники, намагаючись знайти причину її стану. Обі-Ван стояв поруч, тримаючи її за руку, і з нетерпінням чекав на відповідь.

— Її стан стабілізується, але вона втратила багато сил, — сказав Кікс, оглядаючи результати обстеження. — Що стосується дітей, їхні показники виглядають нормальними, але потрібно трохи більше часу, щоб бути впевненим. Обі-Ван відчув полегшення, але водночас залишався настороженим. Він знав, що боротьба ще не закінчена.

— Дякую, Кікс, — сказав він тихо, дивлячись на Еніку, яка почала повільно приходити до тями.

Еніка відкрила очі та побачила перед собою обличчя Обі-Вана. Її погляд був слабким, але вона намагалася усміхнутися.

— Ми... впоралися? — прошепотіла вона.

— Так, ми в безпеці, — відповів Обі-Ван, стискаючи її руку. — Ти повинна відпочити та набратися сил.

— А генерал Грівус? — запитала вона, згадуючи про їхню місію.

— Він утік, але зараз це не головне, — м'яко сказав Обі-Ван. — Найголовніше — твоє здоров'я та безпека наших дітей. Кікс продовжував моніторити стан Еніки, переконуючись, що вона отримує всю необхідну допомогу. Він кивнув Обі-Вану, даючи зрозуміти, що ситуація під контролем.

— Тобі потрібно відпочити, — сказав Кікс, звертаючись до Еніки. — Ми подбаємо про тебе.Обі-Ван допоміг Еніці зручно влаштуватися в медичному відсіку, а сам залишився поруч, не відходячи ні на крок. Він знав, що попереду ще багато викликів, але разом вони зможуть подолати все. По поверненні на Корусант Еніка була негайно госпіталізована. Лікарі підтвердили, що вагітність була ускладнена, але завдяки своєчасному втручанню, стан стабілізувався.  Обі-Ван, сидячи поруч з її ліжком, тримав її руку. Вони обговорювали майбутнє, як і раніше зосереджені на своїх обов’язках, але тепер з новою обережністю.

— Ми завжди будемо разом у цій подорожі, — сказав він тихо. — І я завжди буду поруч, щоб захищати вас  .Еніка посміхнулася, відчуваючи його підтримку та любов. Їхній зв’язок, посилений спільними випробуваннями, ставав лише міцнішим, готуючись до прийдешніх викликів та радощів батьківства. Асока виглядала занепокоєною, коли просунула голову у двері палати, де перебували Еніка та Обі-Ван.

— Майстри, пробачте за переривання, — почала вона, звертаючись до них з повагою. — Є новини з Ради. Вони просять вашої допомоги з новою місією. Обі-Ван обережно підняв погляд, але його вираз був рішучим. Він знав, що його обов'язки як джедая не можуть чекати, навіть за таких обставин.

— Дякую, Асока. Ми обговоримо це і дамо знати нашу відповідь найближчим часом, — відповів він, потім знову звернувся до Еніки. — Як ти думаєш, моя дорога?

— Я знаю, що ти мусиш іти, Обі-Ван. Рада потребує тебе. Але цього разу я залишусь тут, на Корусанті, під наглядом лікарів. Ми повинні дбати про наших майбутніх

--- Дітей , — мовила вона, тримаючи його руку міцніше. Обі-Ван кивнув, відчуваючи смуток через необхідність розлучення, але також і гордість за її мужність.

— Асока, передай Раді, що я готовий взятися за місію. Але Еніка залишиться тут, щоб оговтатися і дбати про нашу дітей  Асока кивнула із розумінням.

— Зрозуміло, майстер Обі-Ван. Я негайно передам ваше рішення .Після того, як Асока покинула кімнату, Обі-Ван і Еніка залишилися наодинці, обговорюючи плани на майбутнє та свої сподівання щодо нових обов'язків і батьківства. Попри відстань, що скоро їх розділить, любов, яка їх об'єднувала, лишалися незмінна.

— Обі-Ван  з нами все буде добре я буду тут і тренуватиму Асоку ніяких спарингів обіцяю ми тільки будемо медитувати та може поплаваємо   басейні. Обі-Ван посміхнувся, чуючи слова Еніки. Він знав, що Асока навряд чи зупиниться лише на медитаціях .Енергійний дух завжди прагнув до більш активних занять. Проте він довіряв Еніці, знаючи, що вона зможе контролювати ситуацію.

— Добре, Еніко. Я знаю, що ти та Асока будете в безпеці. — Він погладив її по руці, вдячний за її мужність та розуміння. — І не забувайте про регулярні візити до лікаря, я хочу бути впевненим, що з вами все гаразд поки я не повернуся. Еніка кивнула, заспокоєна його турботою.