Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Тіна кивнула. Звісно, ​​вона все розуміла. Як і те, що їхні стосунки приречені. Всі спроби сподобатися публіці або змінити себе будуть безглуздими, особливо якщо Ерік не любить її. Саме такий висновок вона могла зробити за його словами: «не можу дозволити собі закохатися в першу зустрічну».

Адлер мав рацію і в тому, що він «не простий хлопець». Як людина, він був не лише складним, а й дуже варіативним. Він мав безліч мотивів, вибудуваних у певній ієрархії за рівнем важливості йому, і ця структура постійно змінювалася залежно від часу та ситуації. Наздогнати цих змін непідготовленій людині було досить складно. Вона спостерігала паніку людей, що працюють на нього – від водія до юриста. Вони слухали кожного його слова, не сміли суперечити. Його вимогливість до підлеглих іноді виявлялася у жорсткій, іноді грубуватій формі. Хоча він поводився в основному стримано, з деякою зарозумілою байдужістю.

Неможливо було захоплюватися його розумом, силою характеру, харизмою. Він умів змусити підкоритися собі буквально будь-кого, вміло проникаючи в душу правильними словами, натяками, ніби підбираючи заповітні ключі до прихованих у серцях бажань.

Тіна поважала його думку. Він дивився так, ніби казав їй: Ти зможеш. У тебе все вийде". І страх потроху відступав. Ерік – добрий стратег. Потрібно довіритись йому. Якщо він пропонує їй ризикнути і проявити себе, значить, вірить у успіх задуманої справи.

– Я зустрінуся з Ельзою! – завзято вигукнула Тіна.

Вона підвелася зі свого місця і, обійшовши стіл, повільно підійшла до Еріка. Він з цікавістю стежив за кожним її кроком.

– Я ж претендую бути твоєю єдиною дівчиною, - передражнила вона його.

Заклично глянувши на Еріка, вона почала розстібати ґудзики його сорочки.

Тіна схилила голову набік, оцінюючи реакцію Еріка. Він міг запевнити її будь-що, переконати, мав над нею владу. Але й у нього була слабина: він не міг устояти перед нею!

– Крім того, скількох дівчат випадав шанс завоювати серце самого Адлера…

Вона розстебнула останній гудзик його сорочки і повільно провела долонями по тілу вгору - по плоскому животі, відчуваючи, як під її дотиком напружуються його м'язи.

На його обличчі з'явилася лінива посмішка.

– Мені здається, хтось тут дерзить і передражнює мене, – припустив він із задоволенням, зрозумівши, яку гру вона затіяла.

– Хіба? – Зобразивши наївність, глузливо усміхнулася вона. – Сумніваюся, що хтось посміє заперечити такому "непростому" хлопцю, як ти!

– Ти сама напросилася! – Несподівано випалив Ерік і, схопивши її за талію, посадив собі на коліна.

Нахилившись, він заволодів її губами, заглушаючи сміх. Потім, спустивши бретельку її сукні, він проклав доріжку з поцілунків на її шиї, спускаючись до грудей.

Тіна вигнулась, підставляючи своє тіло під його поцілунки. Її мучили важкі думки. Але вона любила Еріка! Любила так сильно, що ці його тісні обійми та гарячі поцілунки, пристрасть між ними була над усе.

«Я боротимуся! За тебе, за себе, за нас…» – промайнула остання думка в її голові перед тим, як вона остаточно віддалася чуттєвій ейфорії та тим відчуттям, що дарували губи Еріка.