Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Витонченим рухом Ельза поправила комір своєї сукні. ЇЇ рухи видавали внутрішню боротьбу. Тіна зрозуміла, що дівчина всією душею не бажає виконувати дану нею обіцянку, але дуже боїться розчарувати Еріка.

– Сьогодні пообідаємо разом. Я запрошу своїх близьких подруг. Спробуймо вести з тобою світську бесіду.

Тіна засміялася:

– Мене «тішить» твоя пропозиція, але сьогодні, боюся, не вийде.

– Значить, іншого разу, – пирхнула Ельза.

– Ніколи! – Вигукнула Тіна.

Скрививши губи, Ельза недбало кинула:

– Подібне зневажливе ставлення демонструє твою невихованість. Я мушу повідомити про це Еріку.

Тіна видихнула, а потім швидким кроком підійшла до Ельзи, схопила її за лікоть, прошипіла їй прямо в обличчя.

– Тоді й про це не забудь розповісти йому.

Господиня потягла Ельзу за собою у напрямку дверей.

– Ти не можеш так поводитися! – Кричала Ельза, намагаючись чинити опір, але все без толку.

Тіна безцеремонно виставила зарозумілу дівчину за двері, повернулася і сіла на диван, щоб прийти до тями. Ерік розсердиться, але терпіти подібне вона не збиралася.