Іліада - Гомер

Сяючи зброї блискучою міддю,
579] Гордо він величавсь, між героями найвидатніший,
580] Саном верховним своїм і числом свого війська найбільшим.

581] Хто в Лакедемоні жив серед гір та глибоких ущелин,
582] В Спарті, у Фарісі та в голубами уславленій Мессі,
583] Хто проживав у Брісеях, осів хто в Авгеях принадних,
584] В Лаї та Гелосі, близько до моря прилеглому місті.
585] Тих, що навколо Етіла й Амікли були їх оселі, —
586] їх Агамемнона брат, Менелай, войовник гучномовний,
587] Вів шістдесят кораблів, їх лави окремо стояли,
588] Сам він у бій їх водив, одважності певен своєї,
589] Духу їм сам додавав войовничого, серцем палав-бо
590] Він за Єлени печаль і сльози гіркії помститись.

591] Ті, що у Пілосі їхні домівки, в Арені принадній,
592] В Трії, при броді Алфейськім, у гарно збудованім Епі,
593] В Кіпаріссеї, і ті, що навкруг Амфігени їх житла,
594] Й що Птелеон — їх оселя, і Ге'лос, і Дбріон той, де
595] Музи позбавили співу Таміра-фракійця, коли він
596] Із Ехалії колись від Евріта вертавсь, ехалійця.
597] В співі хваливсь він усіх подолати, коли б навіть Музи
598] Стали виспівувать, Зевса егідодержавного доньки.
599] В гніві наслали на нього вони сліпоту й відібрали
600] Співу божистого дар, і забув він, як грать на кіфарі.
601] А на чолі цього війська був Нестор, їздець староденний.
602] З ним дев'яносто до Трої прийшло кораблів крутобоких.
603] Тих, хто в Аркади жив, під узгір'ям Кіллени високим,
604] Близько могили Епіта, в країні бійців рукопашних,
605] Тих, що в Фенеї жили й Орхомені, на вівці багатім,
606] В Ріпі, Стратії й Еніспі, овіяній всіми вітрами,
607] Тих, що в Тегеї було їх житло, в Мантінеї принадній;
608] Тих, хто в Стімфалі житло мав, і тих, що жили в Паррасії, —
609] Син Анкея очолював їх, володар Агапенор,
610] Вів шістдесят кораблів він. Аркадських багато на кожнім
611] Воїв було, в ремеслі войовничім обізнаних добре.
612] Ці кораблі добропалубні владар мужів Агамемнон,

613] Син Атрея, їм дав — через море пливти винно-темне,
614] Дбали не дуже самі-бо вони про діла мореплавні.

615] Ті, що в Бупрасії, й ті, що в Еліді жили божественній,
616] Хто від Гірміни і аж до Мірсіна, найдальшого міста,
617] До Оленійської скелі й Алесія край населяє,
618] Мали чотири вожді над собою, і десять за кожним
619] Бистрих пливло кораблів, де багато містилось епеїв,
620] А на чолі їх були Амфімах і Талпій, синове
621] Перший — Ктеатів, а другий Еврітів — Акторові внуки.
622] Третім вождем був могутній Діор, Амарінка потомок.
623] Врешті четвертим був вожаєм Поліксен боговидий,
624] Син владаря Агасфена, що сам від Авгея походив.

625] Хто на Дуліхії жив, на святих островах Ехінадських,
626] В морі широкім далеко розкиданих проти Еліди,
627] Мегес у них за начальника був, до Арея подібний,
628] Син Філея-комонника, любого Зевсу Філея,
629] Що на Дуліхій із гніву на батька колись переїхав.
630] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

631] Був Одіссей вожаєм кефаленян, душею великих,
632] Тих, що жили на Ітаці і Неріті трепетнолистім,
633] Що в Крокілеї жили й Егіліп населяли скелястий,
634] Тих, що оселю свою на Закінті мали й на Самі,
635] Й тих, що прилеглий до цих островів суходіл населяли.
636] Був їх вождем Одіссей, умом до Зевса подібний.
637] Разом із ним дванадцять пливло кораблів рудощоких.

638] Син Адремона Тоант привів етоліян^ собою,
639] Тих, що Плеврон населяли, хто в Олені жив і Пелені,
640] Й тих, що в Халкіді приморській і в горах жили Калідонських.
641] Тож не було вже синів одважного духом Ойнея,
642] Вмер-бо й сам він уже, й Мелеагр не живе русокудрий.
643] Отже, по всій Етолії Тоантові влада припала.
644] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

645] Ідоменей, списоборець славетний, вождем був у крітян,
646] Тих, що у Кносі жили і обведеній муром Гортіні,
647] В Лікті, Мілеті й Лікасті, що скель білиною сріблиться,
648] В Рітії й Фесті, великих містах, населених густо,
649] Й інших усіх, що мали на Кріті стограднім оселю.
650] Ідоменей, уславлений списник, вождем був над ними
651] Та Меріон, на вбивцю мужів Еніалія схожий.
652] Вісімдесят вони вдвох привели кораблів чорнобоких.

653] А Тлеполем, син Геракла, могутній, на зріст величавий,
654] З Родоса дев'ять привів кораблів гордовитих родосян, —
655] Родос вони населяли, на три розділившись коліна —
656] Лінд, Іеліс і Камір, що скель білиною сріблиться.
657] Тож Тлеполем, списоборець славетний, мав провід над ними, —

658] Силі Геракловій був він народжений від Астіохи,
659] Що із Ефіри вивів її, з-над ріки Селеента,
660] В Зевсових юних годованців міст одібравши багато.
661] Цей Тлеполем, у тривкому Геракловім вирісши домі,
662] Сивого старця Лікімнія вбив, Ареєву парость,
663] Хоч той отцеві його доводивсь по матері дядьком.
664] Вмить кораблі спорядивши й супутців зібравши чимало,
665] Морем він з рідного краю утік, уникаючи помсти
666] Сили Геракла, що в інших зросла синах його й внуках.
667] Лиха зазнавши багато, він врешті на Родос —приїхав.
668] Там поселились вони трьома племенами й зазнали
669] Ласки від Зевса, який над богами й людьми владарює.
670] Тож надзвичайним багатством їх щедро обсипав Кроніон.

671] Вслід за Ніреєм із Сіми пливло троє суден однаких,
672] Вслід за Ніреєм, сином Аглаї й державця Харопа,
673] Вслід за Ніреєм, що серед данаїв, до Трої прибулих,
674] Найкрасивіший за всіх по Пелідові був бездоганнім.
675] Він слабосилий, проте, і народу привів небагато.

676] Тих же, що Нісір, і Крапат, і Кас острівці населяли,
677] Кос, Евріпілове місто, і всі острови Каліднійські,
678] Тих за собою вели Фідіпп і Антіф — полководці,
679] Двоє синів Фессала-вождя, що був сином Геракла.
680] Тридцять за ними рядами пливло кораблів крутобоких.
681] Далі йшли ті, що вітчизною їх пеласгічний був Аргос,
682] Ті, що Алопу і Алое, і ті, що Трехін населяли,
683] Фтію і землю Еллади, жінками прекрасними славну.
684] їх імена — мірмідоняни, елліни й з ними ахеї.
685] їх п'ятдесят кораблів з Ахіллом прийшло прудконогим.
686] Не про бурхливу, проте, вони в час той війну помишляли,
687] Бо ж не було кому їхні до бою провадити лави.
688] Між кораблів богосвітлий лежав Ахілл прудконогий,
689] Гнівом палаючи за Брісеїду струнку й пишнокосу,
690] Бранку, що вивів її по трудах бойових із Лернеса,
691] Весь зруйнувавши Лернес і стіни розбивши фіванські.
692] Там же Мінета й Епістрофа він подолав, списоборців,
693] Юних державця Евена синів, Селепа онуків.
694] В горі за нею лежав він, та мав підвестись незабаром.

695] Тих, що Філаку і Пірас, уквітчаний весь, населяли,
696] Любу Деметри ділянку, і матір овець Ітонею,
697] Морем омитий Антрон, Птелеон на травистому ложі, —
698] Протесілай над ними велителем був войовничий,
699] Поки він жив, — тепер його чорна земля укривала.
700] З горя подряпавши лиця, дружина його залишилась
701] В недобудованім домі. Упав він, дарданцем убитий,
702] Щойно з свого корабля зіскочив найпершим з ахеїв.

703] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.
704] Лави їх зразу ж очолив Подарк, Ареєва парость,
705] Син Філакіда Іфікла, що множив отари овечі.
706] Протесілая, великого духом, він брат однокровний,
707] Віком молодший. Протесілай-бо, герой войовничий,
708] Старший був, дужчий за нього. І хоч без вождя не лишились,
709] Вої за ним жалкували, бо доблестю він визначався.
710] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

711] Ті, що жили поблизу Бебе'ідського озера в Ферах,
712] Бебу, й Глафіри, й Яолк населяли, збудований гарно,
713] Ті кораблів одинадцять вели на чолі із Евмелом,
714] Сином Адмета улюбленим, — Пелія донька найкраща,
715] Юна Алкеста його породила, з жінок богосвітла.

716] Тих, що в Метоні жили, і хто населяв Тавмакію,
717] Хто Мелібею й скелястий мав Олізон за оселю,
718] Вів Філоктет, славетний із лука стрілець, за собою
719] Сім кораблів. На кожному з них п'ять десятків сиділо
720] Дужих гребців, що добре із лука уміли стріляти.
721] Тільки лежав він у муках жорстоких на острові дальнім,
722] Лемні священному, там, де його залишили ахеї,
723] В болях від рани, що згубна йому заподіяла гідра.
724] Стогнучи, там він лежав. Але довелося аргеям
725] Про Філоктета близ кораблів незабаром згадати.
726] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.
727] Медон очолив їх лави, Ойлеїв син позашлюбний,
728] Рена його породила Ойлеєві-городоборфо.

729] В тих, що оселя їх — Трікка й Ітома на скелях кремнистих,
730] Хто населяв Ехалію, Евріта ехальського місто,
731] Воєначальників двоє було — Асклепія діти,
732] Славні людей лікарі, Подалірій удвох з Махаоном.
733] Тридцять за ними рядами пливло кораблів крутобоких.

734] Тих, хто в Орменії жив та близько джерел Гіпереї,
735] Тих, що житло їх Астерій та білі Тітана вершини,
736] їх Евріпіл провадив, Евемона син світлосяйний.
737] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

738] В тих, що в Аргіссі жили і що населяли Гіртону,
739] Орту, Елону і з білого каменю весь Олооссон,
740] Воєначальником був Поліпет, войовник безутомний,
741] Син Пірітоя, що сам народивсь од безсмертного Зевса, —
742] Від Пірітоя його зачала Гіпподамія славна
743] В день, коли саме потвор покарав він, оброслих волоссям, —
744] Вигнав їх геть з Пеліона і гнав до країни етіків.
745] Був він вождем не один — Леонтей з ним, Ареєва парость,
746] Син Корона, відважного духом, нащадок Кенея.
747] Сорок із ними також прибуло кораблів чорнобоких.

748] Вів двадцять два кораблі Гуней за собою із Кіфа.
749] З ним еніе'няни йшли, і переби, вояки невтомні,
750] Й ті, хто оселі навкруг непогідної ставить Додони,
751] Й ті, хто ріллею піклується над Тітаресієм звабним,
752] Що до Пенея свою струменисту доносить вологу,
753] Та не зливає з Пенеєм її в срібнопінному вирі,
754] Тільки поверх його котиться плавно, немовби олива,
755] Стікс, жахливої клятви ріка, ті зволожує води.

756] Протой, син Тенфредона, очолював військо магнетів,
757] Що при Пенеї і при Пеліоні трепетнолистім
758] Мали житло. У них за начальника Протой був бистрий.
759] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.
760] Ось хто вождями вважались і провід вели у данаїв.
761] Хто ж найславетніший був поміж ними, скажи мені, Музо,
762] Сам чи кіньми, із тих, що пішли за Атрідами слідом?

763] Коней найкращих Феретів онук викохував здавна,
764] Юний Евмел їх і гнав, наче птахів, — легких, бистроногих,
765] Мастю однаких, однолітків, зростом і постаттю рівних.
766] На піерійських лугах зростив Аполлон срібнолукий
767] Тих кобилиць, що пострах Ареїв розносять обидві.
768] Найвидатніший з мужів був Еант, Теламонів нащадок,
769] Поки гнівився Ахілл; та дужчий і він був, і коні
770] Ті, що носили в боях бездоганного сина Пелея.
771] Він же близ крутобоких своїх кораблів мореплавних
772] Досі лежав, палаючи на Агамемнона гнівом,
773] Люду керманича.