Пригоди Електроника - Велтистов Євген
Всі задерли голови до блакитної стелі, а помічники диспетчера схопилися з місця. Вперше в Центрі Світового Океану ковзала така незвичайна істота.
— Продовжувати зв'язок з кораблями! — наказав Командор помічникам. І потім звернувся до адміністратора: — Вгамуйте його. Він заважає працювати.
Уррі лише посміхнувся, спостерігаючи жарти свого Індекса.
— Він нас не визнає, — пробурмотів Сироїжкін. — Електронику, як же це так? Доне, ти ж бачив, який він слухняний. Ти його впізнаєш?
Дон кивнув, а Електроник скрипучо сказав правду:
— Він вилучив нас із пам'яті.
Гель Іванович стежив за Рессі, який ширяв угорі. Потім він витягнув з кишені блокнот, написав щось на аркушику, вирвав його, простягнув Електроникові:
— Прочитай.
І поки Електроник монотонним гучним голосом вимовляв формули, професор задоволено спостерігав, як Рессі поступово знижується і ховає крила, перетворюючись на звичайного собаку; як він м'яко стрибає згори на всі чотири лапи й підходить до Мікка Уррі, сторожкий, недоступний, — ще не Рессі, але вже й не Індекс.
Командор звернувся до професора:
— Я бачу, ваш урок пройшов не без користі… Велике спасибі.
— Поки що так. Однак не забувайте, що в нашій дискусії бере участь ще один співрозмовник.
— Хто?
— Манфред фон Круг.
Фон Круг, сидячи біля пульта машини, не чув, звичайно, свого імені. Діставши сигнал небезпеки від Індекса, він увімкнув екран і спостерігав боротьбу моделі з невідомим противником. На екрані дві точки носилися всередині замкнутого простору, який означав зал, підводний дім або глибинний корабель. Ясно одне: Індекс намагається вирватися на волю, щоб знову стати невловимим. Фон Круг, натискуючи на кнопки електронної машини, перебирав різні варіанти гри. Він був ладен пожертвувати своїм помічником і яхтою "Альбатрос" з усіма її знахідками, аби тільки лишився Індекс. З такою універсальною моделлю можна починати будь-яку нову справу на порожньому місці…
Коли Мік Уррі привіз із Індії сталевий капкан, доктор насамперед став змінювати пам'ять Рессі. На машину посипалися електричні розряди. Рессі вийшов із сталевого ящика з іншими законами всередині своїх електронних схем, і головними сигналами для нього стали: новий хазяїн, його помічник, велика електронна машина. Кругівська машина віднині давала йому команди на відстані в тисячі кілометрів; іноді до неї приєднувався сам господар чи помічник. І все.
Індекс виконував завдання так само сумлінно, як і колись, — від кінчика носа до хвоста це був чіткий механізм, і в постійно змінюваному візерунку його пам'яті ніколи більше й не поставали картини колишнього життя. Коли його оточили підводні кораблі й небезпека відродила в схемах якийсь старий зв'язок, він, послухавшись поради Електроника, ні на секунду не згадав свого попереднього володаря, як, до речі, і свого справжнього імені. І, відгукуючись на позивний "Індекс", Рессі робив приємність фон Кругу.
Зараз фон Круг, єдиний хазяїн Індекса, турбувався за свою невловиму модель. Світна точка, покружлявши всередині кулі, застигла. Хтось — дуже сильний противник — втручався у дії Індекса, примушував не підкорятися наказам кругівської машини. "Але хто? Громов? Лише він один знає будову моделі, може керувати нею…" Фон Круг іронічно скривив губи. "Якщо це сам пан професор, він дістане зараз наочний урок від свого колишнього винаходу…" Пальці доктора нервово забігали по кнопках, піднявши Індекса на страусових ногах і кинувши його на противника.
Точка на екрані ковзнула до невидимого бар'єра, який розділяв учасників гри, а потім повільно відкотилася назад.
"Спокійно, — промовив фон Круг, — боротьбу не закінчено…" Він стукав по столу, не наважуючись на крайній вихід. Сильний удар струмом напевне заспокоїть невидимого ворога. Скандал? А хто знає, що саме він, доктор Круг, за тисячі кілометрів керує Індексом? Кінець кінцем, це тільки машина, й краще не мати свідків її дивних дій…
Фон Круг поворушив точкою на екрані, переконавшись, що він володар унікального Індекса. Тонкий палець натиснув кнопку.
Коли з пащі Індекса виліз сталевий бур і Громов крикнув якісь слова, ніхто в диспетчерській не зрозумів одразу, щo сталося. Індекс, що біг до професора, раптом метнувся вбік, і наступної миті блиснула іскра сильного розряду, погасло світло, запалилася синя аварійна лампа. Океани враз потемніли, кораблі зникли, капітани за хвилину позбавились диспетчера. Командор викликав чергових електриків.
Мік Уррі стояв зблідлий, добре розуміючи, наскільки небезпечний був Індекс кілька хвилин тому. Уррі зітхнув, помітивши двох морських інспекторів, які зайшли до залу.
— Відведіть його, — сказав Командор інспекторам. — І потім, заберіть, будь ласка, оце.
Спалахнуло світло, пробудивши океан, і всі побачили, що Командор показує під стіл, де лежав нерухомо собака.
— Не чіпайте його! — прозвучав дзвінкий хлопчачий голос, схожий на крик болю. — Це Рессі! Ні за що не віддам Рессі!
Сироїжкін, пірнувши під стіл, бережно взяв на руки кудлатого Рессі, Електроник тієї ж секунди опинився поряд; продзижчали його команди для Рессі.
— І навіщо я крикнув? — звинувачував себе Громов. — Коротке замикання! Як же я не здогадався, що він, звернувши, наштовхнеться на провід…
Командор дивився на хлопчаків із собакою.
— Яке основне правило вашої машини? — запитав він професора.
Замість Громова квапливо відповів Електроник, ніби від його слів залежало життя Рессі.
— "Чітке виконання наказів хазяїна. Самостійність і свобода дій допомагають моделі дотримуватись основного правила…"
— Щось я не помітив чіткого виконання завдань, — задумливо промовив Командор. — То хто ж його справжній хазяїн?
В круглому залі попискували сигнали тисяч суден. Капітани вели свої кораблі глибинними дорогами. Там, угорі, над океанами. Землі, світило сонце й сяяли зорі, панував штиль і бушували шторми. Там, у всіх океанах планети, йшло звичайне життя… А Сироїжкін тримав у руках нерухомого Рессі.
— Неправильно! — голосно сказав Сергій. — У головному правилі зазначено: "хазяїна та його друга". — І він здивовано втупився в Рессі. — Дивіться, він…
— Що — він? — підскочив Електроник.
— Та його друга! — повторив Сироїжкін.
І всі побачили: собака ледь помітно ворухнув хвостом.
— Я друг… — тихо промовив Сироїжкін.
Хвіст знову здригнувся.
— Я друг Електроника!..
Хвіст, трохи забарившись, вильнув.
— Я друг Громова!!
Ще один помах.
— Я друг Рессі!!!
І у відповідь пролунав гавкіт. Спочатку ледь чутний, як уві сні, потім голосніший, голосніший. Рессі розплющив очі, зіскочив на підлогу, стріпнувся і зайшовся дзвінким, пронизливим гавкотом.
— Дивіться, він гавкає… — здивовано сказав Громов. — Гавкай, голубчику, гавкай!
І, зрозумівши його радість, засміявся радісно Командор, усміхнувся Електроник, розреготався Дон. І помічники диспетчера пирснули в мікрофони. А Сироїжкін стояв, широко розставивши ноги, і не розумів, чого всі сміються. Він зробив відкриття. Повернув Рессі одним словом "друг", яке фон Круг не зміг викреслити з пам'яті. Що тут смішного?
Сергія похитувало від раптової перевтоми. Всі кораблі Океану рухалися зараз прямо на нього. Він не мав права відповідати на їхні сигнали. Він повинен був перевірити головне.
— Рессі, до мене!
Дужі руки підхопили хлопчика й віднесли до сусідньої кімнати. Але раніше за Електроника, раніше за Громова, раніше за швидкого Дона, раніше за самого Командора, який устиг підхопити Сергія, що почав падати, до хлопчика одним стрибком підскочив Рессі…
— …Алло, Сергію, ти чуєш мене? Прийом, — почув Сироїжкін, мов крізь сон.
Він підняв повіки. Побачив променисті очі під зрослими бровами. Командор простягнув йому велетенську руку, бережно посадив.
— Ну як, пройшло? — запитав Командор. — На глибині це буває.
— Я керував… — сказав Сироїжкін.
І Командор одразу зрозумів його:
— У тебе непогано виходить: Рессі знову став Рессі. Колись керуватимеш не однією машиною. Океаном. Чи Космосом. Як захочеш.
Гель Іванович торкнувся його плеча:
— Ти першовідкривач, Сергію. Дайно я уважно подивлюся на тебе. — І він ласкаво заглянув у вічі першовідкривачеві, який несподівано для всіх згадав наймогутніше слово — "друг".
У залі продзвеніли далекі дзвіночки. Служба порятунку сповіщала про традиційне трихвилинне мовчання ефіру. Завмер весь океан, до самого дна, прислухаючись, чи не прозвучить десь SOS. У тишу спокійних секунд, що їх відлічував хронометр, зрідка вривався слабкий писк — сигнали морських тварин, які носили в собі кулі сонних стрільців.
— Це дельфіни й кити, — тривожно сказав Громов. — Треба їх знайти!
— Знайдемо, — обіцяв Командор.
— З кораблів, з космосу, із дна океану.
— Підключу всіх диспетчерів.
— Щоб більше ніхто не натиснув таємно кнопку.
— Не дозволимо.
— Вірю вам. — Громов вийняв з кишені якісь папери, порвав на маленькі клаптики. На запитливий погляд Командора посміхнувся: — Так, дрібниці…
А Електроник теж порушуючи традиційне мовчання трьох хвилин, хрипло сказав Сироїжкіну:
— Я переробив основне правило Рессі. Ніяких більше хазяїв… Тільки друзі!
— Вам одним відкрию сувору таємницю. Я розробив Заборонні Теореми…
Професор Громов бачить перед собою уважні обличчя. Професорові очі усміхнені, але говорить він серйозно. Іде урок математики у восьмому "Б". Учитель Таратар киває головою: він ніколи не сумнівався в могутності математики.
— Розумієте всю складність цього питання для прогресу людства? Заборонні Теореми могли б з часом зупинити всі машини. — Професор оглянув програмістів. — І от якось написавши чергову формулу, я подумав: а чим же винна сама машина? Хіба так уже необхідно обмежувати її розвиток? Винною буває якась людина, котра або не усвідомлює результатів її роботи, або використовує на шкоду іншим. У чому провинився мій Рессі, чому я мушу зруйнувати гарну модель?.. Я знищив Заборонні Теореми, простіше кажучи — порвав аркуш з формулами. І зробив це із задоволенням!
А машина, через яку створювалися Заборонні Теореми, що загрожували людству, — ось нона, зовсім поряд, сидить біля дошки. Кудлата, вусата, із задерикуватим хвостом — до останньої волосинки викапаний тер'єр. Навіть не віриться, що чорний тишко — всесвітня знаменитість. Цікаво, що Рессі сам про себе думає? Чи він усвідомлює, врешті-решт, що він — Рессі?..
Електроник підняв руку.
— Скажіть, Гелю Івановичу, ви так і не застосували свої теореми?
Професор усміхнувся, щось згадавши.
— Чесно кажучи, один раз намагався застосувати.
