Українська література » Зарубіжна література » Жовтий туман - Волков Олександр

Жовтий туман - Волков Олександр

Читаємо онлайн Жовтий туман - Волков Олександр

А ми повинні подбати також про звірів і птахів. Тому експедиція, про яку я говорив, все-таки має відбутися. Але Голуба країна дуже далеко від нас. Може, рафалоо росте десь ближче?

Ворона задумалася.

— Якщо мене не зраджує пам'ять, я ласувала плодами рафалоо в Лісі Шаблезубих Тигрів. Це наполовину ближче до Смарагдового острова.

— Тоді я прошу тебе, розпорядися, відправ туди дуболомів, та нехай візьмуть побільше мішків.

Публіка в залі почала рідшати, лікарі, сестри і санітари покидали палац, прихопивши з собою матеріал для рятування людей від отруйного туману. Страшило, в чиїй голові так і роїлися мудрі думки, завів розмову з Борилем:

— Дорогий лікарю, ми убезпечимо від хвороби тисячі і тисячі людей, але що скажете про звірів і птахів? Невже ми допустимо їхню загибель?

— Аж ніяк, ваша величносте! — палко вигукнув Бориль. — Але питання з ними дуже складне. Доведеться прикладати листя до їхніх ніздрів. І зав'язки тут, либонь, не допоможуть…

— А що, коли їх приклеювати? — невпевнено запитав Страшило.

Лікар аж підстрибнув.

— Ваша величносте, ви подали чудову думку! Саме так, саме приклеювати! Ми будемо приклеювати шматочки листя до ніздрів тварин і птахів, причому, скажу я вам, з птахами справа буде набагато простішою. Та ось, я зараз спробую! Пані Кагги-Карр, загляньте сюди на хвилинку!

Ворона, яка ще не встигла покинути залу, підлетіла до лікаря. Той узяв листок рафалоо, майстерно вирізав ножицями два невеликих кружальця, дістав з похідної аптеки флакончик клею, змазав краї кружалець і вправно приліпив їх до ніздрів птаха. Кагги-Карр незчулася, як її дзьоб прикрасився з боків двома зеленими фільтрами, які віднині затримуватимуть отруйні частинки туману.

— Ну як, моя люба, подобається? — розсміявся Бориль. — По-моєму, ці штучки вас прикрашають. Погляньте в дзеркало.

Вправність лікаря вразила все оточення. А Кагги-Карр відчула, що їй зразу стало легше дихати, і щиро подякувала Борилю.

* * *

В місті відкрилося кілька медичних пунктів, де лікарі і сестри постачали жителів фільтрами рафалоо, в першу чергу обслуговуючи дітей і старих. Звичайно, перед їжею і питтям, у розмові ці фільтри доводилося знімати. Але їжа і пиття забирають у людини не так уже і багато часу, а розмовляти лікарі радили якомога менше. Декому з балакучих кумась це не припало до душі, але мусили змиритись.

Зате здоров'я жителів стало поліпшуватися, і вони підносили до небес лікарів Бориля і Робиля.

За розпорядженням Страшила, мішки з листям рафалоо були відправлені Мигунам і в долину Марранів.

Страшило не забув і про Урфіна Джюса. Варто було віддячити йому за виявлену иим самовідданість і врятувати від загибелі. А Урфін, звісно, загине в своєму відлюдному місці, оскільки не знає засобу від страшної о туману.

Дерев'яний кур'єр Реллем, який не знає втоми, не боїться отрути, день і ніч біг до Кругосвітніх гір з сумкою, де був пакет з листям рафалоо та настанова, як ним користуватися, флакончик клею для пугача.

Крім цього, Фарамант, на прохання Страшила, написав столяру листа, в якому запрошував його до Смарагдового міста.

"Поодинці неможливо боротися з бідою, — писав Вартовий Брами. — Тут, серед людей, ви знайдете допомогу і підтримку. А що стосується ваших провин перед мешканцями Чарівної країни, то вони забуті і прощені. Ми знаємо, як благородно ви повелися під час зустрічі з Арахною, знаємо, що не пішли до неї на службу… Ви запитаєте, як ми про це дізналися. Але то наша військова таємниця…"

Першими повернулися дуболоми, відправлені до Фіолетової країни. Залізний Дроворуб передав сердечну подяку за неоціненний засіб боротьби з кашлем, який відразу було впроваджено. Правда, йому самому цей засіб не став у пригоді, але від отруйних краплинок Жовтого Туману його залізні члени іржавіли дуже швидко. Щоб не скрипіли суглоби і рухалися щелепи, Дроворубові доводилося їх змащувати маслом двічі на день, уранці та ввечері.

Через кілька днів прибув другий загін дуболомів, які відвідали країну Марранів. Вони принесли цікаве повідомлення. Долина виявилася порожньою: ні людини, ні звіра, ні птаха! Спочатку дерев'яні люди подумали, що населення долини вимерло. Але де ж тоді трупи? Старший команди Гітон не полінувався пройти кілька миль на північний схід. І ось, виринувши з туману, він раптом опинився під гарячим сонцем і ясним небом: він досяг володінь Стелли, де не було Жовтого Туману. В Рожевій країні Гітон виявив усе плем'я Стрибунів. Вони попросили притулку у Стелли, і добра фея гостинно впустила їх з усіма їхніми скромними пожитками й домашньою худобою (диким звірам і птахам пропуску, зрозуміло, не потрібно було!).

Багато Марранів оселилося у Балакунів (так називали підданих Стелли), а кому не вистачило місця, влаштувалися в куренях і наметах.

Вожді Марранів теж передали Страшилі привіт і щиру вдячність. Листя рафалоо і настанову, як ними користуватися, вони про всяк випадок залишили в себе: мало що надумає підступна Арахна!

Не забарився і швидконогий Реллем з листом під Урфіна Джюса. Скинутий король щиросердо радів, що люди вибачили йому минуле зло, і сподівався рано чи пізно віддячити їм за виявлену великодушність. Він пожартував щодо "військової таємниці", про яку писав Фарамант. Звичайно, це чарівний ящик Стелли, яким колись стукнув його по голові хлопчик з Великого Світу, але нехай таємниця залишається таємницею.

Щодо запропонованої гостинності Урфін признався: йому поки що важко дивитися в очі людям, яких він колись так пригноблював, над якими так знущався. Нехай мине час і все налагодиться, писав Урфін.

А з Жовтим Туманом він знайшов свій спосіб боротьби. В нього на садибі є сарайчик зі щільними стінами. Він замазав усі щілини, обшив двері кролячими шкурками, а туману, що наповнював приміщення, позбувся оригінальним способом. У залізній жаровні він розпалив вогнище з трісок і свіжої трави, щоб було побільше диму. Осідаючи, частинки диму захоплювали з собою краплинки туману, і повітря в приміщенні очистилося. Там, у цьому сараї, Урфін і Гуамоко проводять свій час, як в обложеній фортеці, покидаючи її лише на короткий час Урфін Джюс несміло висловив надію, що знайдений ним спосіб боротьби з Жовтим Туманом хоч трішки допоможе жителям Смарагдового міста та інших країн.

Коли Фарамант прочитав членам штабу послання Урфіна, Страшило неймовірно зрадів.

— Я завжди казав, що в Джюса надзвичайно розумна голова! — вигукнув правитель Смарагдового міста. — Тільки раніше він спрямовував її на погане, а тепер, дивіться, яку чудову штуку вигадав! Та лише нею він багато в чому розрахується за всі ті нещастя, що нам приніс. Я вже не кажу про ту велику послугу, яку він зробив країні, не піддавшись на вмовляння Арахни. Адже коли б цей сміливий, винахідливий чоловік пішов на службу до чаклунки, вони вдвох накоїли б безліч бід. Урфін — не те, що тупуватий, боягузливий Руф Білан!..

Того ж дня всі кімнати палацу були очищені від туману способом Урфіна Джюса, і цей спосіб був обнародуваний для загального використання. Та час від часу туман знову проникав до кімнат через непомітні щілини. І, звичайно, головням засобом боротьби з Жовіим Туманом залишалося листи рафалоо: їх тепер носили всі жителі Смарагдового міста та околиць.

Незважаючи на відчайдушний опір Фараманта, Страшило видав указ, який дозволяв городянам зняти окуляри. Мешканці міста сприйняли його із захопленням: тепер вони стали бачити за півсотні кроків довкола, і вже це було полегшенням. Тільки Вартовий Брами залишився в окулярах і блукав вулицями, наштовхуючись на перехожих. Для нього день був непроглядною ніччю, і все-таки впертий Фарамант це бажав порушити наказ Гудвіна.

В лісах і на полях Смарагдової країни відкрилися сотні ветеринарних пунктів для звірів і птахів. Довгими чергами вилаштувалися зайці, пуми, вовки, лисиці, ведмеді, білки… У пташиних вервечках не чути було звичного веселого щебетання і дзвінких пісень. Ворони, солов'ї, ластівки, галки, малинівки стояли, понуро опустивши дзьоби до землі.

В чергах дотримувався непорушний мир між усіма видами звірів. Коли якийсь хижак намагався образити слабшого, йому давали добрячого прочухана і ставили на чолі клеймо фарбою, що не змивається: відтепер його не приймуть на жодному пункті. І загроза такого покарання діяла бездоганно: найлютіші хижаки ставали сумирними, мов овечки.

За порядком теж стежили дуже суворо. Коли якийсь настовбурчений горобець чи хитра лисиця намагалися проскочити поза чергою, нахабу негайно виганяли з ганьбою.

Звірі і птахи з зеленими фільтрами на ніздрях години зо дві лежали або стояли десь оддалік, щоб підсох клей. Зате потім здоров'я чотириногих і крилатих пацієнтів швидко поліпшувалося.

НОВЕ ЛИХО

оли Руф Білан повернувся після других відвідин Смарагдового міста, він доповів чаклунці про невтішний результат.

— Народи Чарівної країни ка-ре-го-тич-ио відмовляються визнати вашу владу, хазяйко! — заявив Білан.

— Ка-ре-ко-ге-ри… А що це означає?

— Не знаю, повелителько. Страшило Мудрий дуже любить такі довгі слова. Напевне, це означає: ні за яких умов.

— Ну так би й казав. За мого часу не вживали таких мудрагельних слів.

Про те, який спосіб для боротьби з Жовтим Туманом придумали люди, з'ясували і доповіли Арахні всезнаючі гноми. Вони навіть принесли зразки листя рафалоо (гноми самі користувалися ними, коли потрапляли в зону отруєного повітря).

— Листя рафалоо… Гм! — Фея надовго задумалася. — А що, коли я накажу вам обірвати все листя з дерев рафалоо? Тоді людям нізвідки буде брати нове листя, на заміну тим, що зносяться.

— Що ви, милостива хазяйко?! — заблагав Кастальо. — В Чарівній країні тисячі дерев рафалоо, і на них мільйони листків. Хіба нам впоратися з таким непосильним завданням!

— Так, шкода, шкода… Ну нічого, Жовтий Туман себе ще покаже!

І він справді себе показав. Незабаром після того, як люди сяк-так упоралися з кашлем, виявилось, що Жовтий Туман шкідливо діє на зір, спричиняє запалення очей. Вранці важко було розклепити повіки, доводилося промивати очі водою. Люди і раніше погано бачили крізь туман, а тепер поле зору ще більше скоротилося. За межами п'ятнадцяти — двадцяти кроків починалася суцільна пітьма, і це було жахливо.

Страшило звернувся по допомогу до Бориля і Робиля.

Відгуки про книгу Жовтий туман - Волков Олександр (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: