Книги автора - джулія ромуш

- Підійди, - хрипкий шепіт, який пробирає до мурашок і змушує кров холонути в жилах. - Ближче, - дихання збилося і мені хотілося бігти геть, тільки б якомога далі від нього. Я не могла йому відмовити, не могла йому опиратися. - Ти виконаєш кожен мій наказ, вгамуєш мою спрагу, втихомириш апетит! Ти

- Тобою розрахувалися за борги, - від його сталевого голосу починають тремтіти коліна. - Ні, ви щось переплутали, - відступаю й упираюся у стіну. - Твій наречений тебе програв, - підходить впритул, змушує здригнутися від страху, - тепер ти моя власність. - Маячня, Нолан не міг... Він не... -

Він - батько мого хлопця. Мій перший чоловік. А ще ... він новий ректор мого університету. - Що ти тут робиш? - Каже чоловік, а я боюся підняти на нього погляд. - Я прийшла до Вашого сина ... - Розповісти про те, що було між нами? - Робить крок, заганяючи мене в кут. - Ні, мені ... - Мало? Скучила

- Хочеш стати моєю утриманкою? - Мені більше ніхто не допоможе ... - Так ти прийшла запропонувати свою свободу, гордість і тіло? Стати моєю іграшкою? - Так ... іграшкою. Ким завгодно. - Іграшки часто ламаються в руках господаря, - каже холодно, - страшно? Киваю. - Я все одно згодна. Я знаю його

- У тебе немає вибору. Зробиш усе, що я захочу, - відступаю, готова бігти. - З якої це радості? - Я намагаюся триматися, але голос тремтить. - Я можу зробити так, що тебе виженуть з універу і ти втратиш грант, - немає сумнівів, він все знає. - Чого буде варте твоє мовчання? - Жар його тіла змушує