(не) ідеальний чоловік - Катерина Орєхова

Марат почав розповідати про те, що його вечірки абсолютно доброчесні та все, що я чула, просто брудні чутки. Я неуважно слухала його вмовляння та запевнення.

— Окей, Марате, вмовив, — я перебила його на півслові. — Скинь адресу повідомленням, я завтра буду.

— Правда? — нове досягнення в моєму житті — я змогла позбавити Марата дару мови. Здається, таке з ним сталося вперше, бо він здивовано моргав. — Я сам за тобою заїду та відвезу тебе! Не можу пропустити таку подію та дати тобі можливість передумати!

Я дивилася на Марата і навіть певною мірою пошкодувала про те, що погодилася. Щось незрозуміле гризло мене зсередини, але я відмахнулася від цього почуття. Рішення прийняте, завтра я йду на вечірку.