(не) ідеальний чоловік - Катерина Орєхова

БЕЗКОШТОВНО Поцілунок був пристрасним, здавалося, що обидва ми втратили голови і не розуміємо, що творимо. Прийшла до тями я тільки відчувши губи викладача на своїй шиї, він міцно стискав мою талію і повільно, дуже ніжно, покривав ключиці поцілунками. Не в змозі стриматись, я відкинула голову назад і стиснула його плечі. Здається, це повернуло йому розум. Роман різко відсторонився і відкинувся на спинку сидіння. — Вибач, — видихнув він. — Я не мав права. Думаю, тобі зараз варто піти додому. Додому? Він знущається з мене? Я більше двох місяців мрію про поцілунок із ним. І ось коли вже здається, що мрії здійснюються, він мене відштовхує. — Будь ласка, крихітко, просто йди додому, — повторив Рома, бачачи, що я відкрила рота і збираюся сперечатися.