Коли вибір лише один - Єва Басіста

За мить перед нами повстали велике озеро та альтанка на його березі, яка була прикрашена квітами. Я встала. Щось мені нічого не зрозуміло.

- Зоє, нам далі, - тягнув мене хлопець до неї.

Коли ми опинилися на ній, то мозок починав здогадуватися, що відбувалося, а очі це відтворили. Владислав став на одне коліно та витягнув із кишені маленьку коробку, де на червоному оксамиті лежала каблучка.