Покоївка для бізнесмена - Ясміна Лав

Блиск в його очах лякає . Раптом чоловік посміхається і мені здається він змирився і піде геть ,та я помиляюся . Адам робить крок до мене і я інстинктивно роблю крок назад , натикаючись плечима на стіну .Зараз мені вже не так подобається ідея злити чоловіка . - Тоді завтра ?- запитує тихо Адам ,зупиняючись в парі сантиметрів від мене. Його запах заполоняє ніздрі . Навіть на відстані я відчуваю жар , який йде від його тіла . Ще й ця дурнувата білосніжна сорочка , яка одягнута на ньому ... Мої пальці чешуться , так хочеться розстібнути кожен ґудзик і торкнутися його. - Не думаю ...- хотіла відповісти впевнено , а вийшло майже пошепки . - Тоді я тебе поцілую . Зараз .- його губи розтягуються в диявольській посмішці. - Ви не зробите цього.... Але всередині розумію , що я зовсім не проти ...