Хіба ревуть воли, як ясла повні? - Панас Мирний
Дитина з плачем стала розповідати, що вона Хоменкова. Вночі на їх хутір налетіли розбишаки, усіх побили, порізали, одну її не знайшли. Потім запалили хату й поїхали.
Мотря похапцем вдягла дівчинку, взула й хутко повела з двору до волості. Зарево від пожежі на Хоменковім хуторі вдарило їм прямо у вічі.
Незабаром набігли волосні, обступили кругом хату. Ні одної душі не випустили: всіх побрали, пов'язали.
Із своєї хатини вийшла Галя, побачила Чіпку із зв'язаними руками, дівчинку всю в крові:
- Так оце та правда?! Оце вона!!!- скрикнула не своїм голосом і несамовито залилась божевільним сміхом.
Христя дізналася про страшну новину від Грицька і зразу побігла до Галі. Перегодя трохи вернулася сама не своя і сказала, що Галя повісилася.
Уже під осінь по шляху йшла ціла валка каторжан у Сибір. Зупинилася в Пісках. Був там і Чіпка. Стояв насуплений, кидав на людей, що обступили арештантів, грізний погляд.
Чіпчину хату опечатали, забили.
Мотрю взяв Грицько догодовувати до смерті. Швидко після того вона й померла.
Недалеко від Пісок насипано високу могилу, а на ній стоїть височезний хрест. Під ним поховано вісім безневинних душ, загублених в одну ніч «страшним чоловіком».
This file was created with BookDesigner program [email protected] 08.10.2008
Оглавление ЧАСТИНА ПЕРШАІПольова царівна IIДвужон ІІІДитячі літа IV V VI VII ЧАСТИНА ДРУГАVIII IX X XI XII XIII ЧАСТИНА ТРЕТЯXIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI XXII ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА Невзначай свої XXIV XXV XXVI XXVII XXVIII XXIX XXX