Практична педагогіка - Ксенія Демиденко

— А навіщо вас ламати? Вас життя й так поламало. Не запрошую, бо там твій мотик без нагляду. Бабусі привіт!

— Обов'язково передам. Пока, мама Соня, - він нахилився й мило чмокнув мене в щічку. Притулився до моєї шкіри своїми вологими губами й утік. Вовка вже вискочив надвір, а моя щока ще палала від його легкого поцілунку. Душею я відчувала, що подобаюся йому, що він намагається розібратися в мені, але ці думки гнала геть. Наївно вважала, що якщо не думати про проблему, вона зникне.
Статтю я написала одразу ж, як тільки сіла за стіл. Одним махом, наче хтось диктував. Наступного дня відкоригувала й відвезла Наташці. Вона просто пищала від щастя. Так розпочалася моя кар'єра позаштатного журналіста у молодіжному журналі.