Сірано де Бержерак - Едмон Ростан

Голоси в публіці

(при появі маленького жвавого товстуна)

Рагно! Рагно!

Ліньєр

Рагно, кондитер незрівнянний.

Рагно

(одягнений у святковий пекарський костюм, швидко підходить до Ліньєра)

Ви пана Сірано не бачили, мосьпане?

Ліньєр

(представляючи Рагно Крістіанові)

Артистам вірний друг, поетам щирий брат…

Рагно

(ніяковіючи)

О, завелика честь!

Ліньєр

Мовчіть ви, меценат!

Рагно

Так, я слугую їм…

Ліньєр

У спосіб позичковий. Ну, звісно, – сам поет…

Рагно

Так кажуть ті панове!

Ліньєр

Шалений віршолюб!

Рагно

Звичайно, за сонет…

Ліньєр

Оддати він ладен пиріг солодкий…

Рагно

Ет,  Маленький пиріжок!

Ліньєр

Немов перепросити Він хоче нас за це? Добряга знаменитийі Ну, а за тріолет?

Рагно

Три булочки дрібні.

Ліньєр

(суворо)

Молочні, пане мій!… Признайтеся мені, Ви любите театр?

Рагно

О пане, до нестями!

Ліньєр

І, певне, платите за нього пиріжками?

Рагно

Ні, марципанами…

(Озирається на всі боки.)

Та де ж це Бержерак? Дивуюсь!

Ліньєр

Чом це ним цікавитесь ви так?

Рагно

Та грає ж Монфлері сьогодні! Зрозуміло?!

Ліньєр

Так, справді має грать Федона це барило, Ця кухва! А проте – при чім тут Сірано?

Рагно

Як? Ви не знаєте? Ненавидить давно