Притулок пророцтв - Деніел Кіз

– Це спрацює?

– Що в психіатрії, що в шоу-бізнесі немає жодних гарантій.

– Пам’ятай, у нас бомба зі зворотним відліком, агентства таємних операцій можуть вирішити взяти справу у свої руки.

– Зрозуміло. Але, якщо ми вже заговорили про годинники, уже майже початок.

– Ти про що?

– У мене з нею сеанс через півтори години. Якщо я запізнюсь, і вистава перенесеться, вона подумає, що її заміняє дублерка.

– То й що?

– Як і з більшістю примадонн, у неї в голові розгориться скандал.

РОЗДІЛ 56

Вейбридж, штат Огайо

Дорогою назад до Вейбриджа Кайл потрапив у шалені затори. Він сповільнював рух біля кількох знаків «Стоп», молячись, щоб жоден поліцейський його не зупинив. Рейвен не прийме штраф за порушення правил як виправдання за запізнення.

Щоб почати швидку імплозивну терапію, йому потрібне чіткіше розуміння її фобій. Які образи можна використати для наповнення їй розуму, щоб ретроспекції та фальшиві спогади більше її не лякали?

Кайл повернув на паркінг лікарні з тридцятьма секундами в запасі й устиг забігти в кабінет саме тоді, коли медсестра постукала й завела Рейвен. Дякувати Юнгові за синхронність.

– Я беру її на себе, – сказав він медсестрі.

Коли вони опинилися самі, Рейвен прошепотіла:

– Можеш узяти мене де завгодно.

Він жестом показав на крісло перед столом.

– Сідай, будь ласка.

– Ти не хочеш, щоб я відкинулася на кушетці?

Кайл завагався. Вона любить каламбури. Здебільшого це прелюдія з еротичною грою слів, але це все істерична грайливість так її розкріпачує. Не сексуальність.

Він ризикнув.

– Можеш лягти на кушетці, якщо хочеш. Але я б не хотів, щоб ти відкинулася.

Рейвен сіла у крісло.

– Тоді я сидітиму тут, де знатиму, що ти не вигадуєш жодних фокусів.

– Розумно.

Вона хихотнула.

– Ну ти й кадр.

– Розкажи мені про кадри.

– Мама в дитинстві показувала мені такі, на слайдах.

– Цікаво. А що ще тобі мама показувала?

– Карти Таро. Там були зображення добра і зла, вони викривали невідоме.

– Тобі подобалося дивитися на ті символічні картинки?

– Так. Здається, я щось пригадую…

– Що?

Рейвен похитала головою.

– Щось у тумані… нечітко… ніби сон пригадую.

– Сни – штука важлива. Ми можемо скористатися методом вільних асоціацій, я допоможу тобі побудувати зв’язки.

– Ти про що?

Кайл спробував пояснити.

– У фройдистському психоаналізі пацієнт описує вільні асоціації. В юнгіанському аналітичному аналізі часто бере участь і психіатр, особливо для того, щоб уточнити зв’язки з універсальними образами.

– Приємно чути, що я не мушу робити все сама. Усю ніч цим переймалася.

– Хочеш подивитися кілька слайдів?

– Порно?

– Я збираю зображення архітектури, скульптури і картин. Хобі таке.

– Гаразд, якщо це тебе заводить.

Він вимкнув світло і опустив жалюзі.

– Ага! То ти юнгіанський секс-психіатр.

Кайл опустив стінову панель і ввімкнув проектор слайдів.

– Ні, я юнгіанський аналітик. Ми дослідимо сни і торкнемося твого несвідомого, але тоді підемо глибше, зануримося під особисте несвідоме, щоб знайти коріння колективного несвідомого.

– Коріння, як в едемському саду?

– Це образ зі Старого Заповіту, але ми вважаємо священні сади архетипами.

– Що таке архетипи?

– Образи й дії, які глибоко вкорінені в людський розум і повторюються в різних культурах протягом століть.

– Ну, то який священний сад у тебе?

– Висячі сади у Вавилоні, японський кам’яний сад Каресансуй, буддистські сади насолод Вігара, індійські Ідеальні сади, що згадуються в сутрах.

– Камасутра? Я гортала ту індійську книгу сексу в татовій особистій бібліотеці. Спробуємо різні пози?

Йому потрібно відвести її від сексуальних алюзій.

– Зосередьмося на архетипах, які стосуються тебе.

– Маєш приклади трагічного кохання? Як у нас із Алексі?

– Архетип нещасних закоханих сягає далі, ніж Ромео з Джульєттою, далі, ніж Тристан з Ізольдою, далі, ніж Пірам і Тісба. Аж до Плутаного лісу біля гори Фудзі, де давні японські нещасні закохані вчиняли синдзю.

– Правильно. Ми з Алексі – нещасні закохані. А синдзю – це подвійне самогубство?

– Так, Рейвен, але мусиш розуміти, що поки ти була заручницею, Алексі використав контроль розуму, щоб налаштувати тебе проти власної країни. «Моджахедін-е Халк» зробили те саме, навертаючи тебе в іслам. Для тебе це могло означати бажання стати мученицею.

– Погоджуюся стосовно МЕХ, але не стосовно Алексі. Він відкрив мені очі на те, як усе насправді.

– Слід розрізняти реальність і пропаганду.

– Ти маніпулюєш мною.

– Слухай, я сам на таке не зголошувався. Суд наказав мені, бо ти заявила, що ні з ким іншим не співпрацюватимеш.

– Ти не станеш проти мене?

– Ні, але я мушу вдатися до крайнього методу лікування, який називається «швидка імплозивна терапія». Я хочу, щоб ти не зводила погляд з екрану, поки я показуватиму різні картинки.

– Добре.

Кайл швидко перемикав слайди. Спочатку давні грецькі місця: Храм Аполлона в Дельфах. Амфітеатр Діоніса. Форум.

Жодної реакції. Біблійні зображення: «Створення Адама» зі Сикстинської капели Мікеланджело. «Одежа Йосипа» зі Цфатівської Біблії. Нічого. Проте коли перемкнув на «Мойсея біля неопалимої купини», Рейвен закричала.

– Ні, вогонь!

Тоді Кайл згадав її реакцію на пікнік поблизу мотелю. Він перемкнув на «Палаючих вершників» з Одкровення. Рейвен відвернулася.

– Дивись.

– Я не можу!

– Уяви, що ти дивишся на полум’я.

– Припини.

– Уяви, що вогонь обпалює тобі спідницю, але тебе не пече.

– Господи…

Він перемкнув на слайд з картиною Тернера «Шедрах, Мешаг і Аведнего у вогняній печі».

– Уяви, що ти, як вони, охоплена полум’ям.

– Мене зараз знудить.

– Не знудить. Це лише зображення. Якщо знову й знову дивитимешся, вони перестануть тебе турбувати.

– Чому ти мучиш мене?

– Щоб врятувати від дечого гіршого за тортури.

– Досить! Зупинися!

Він вимкнув проектор і підняв жалюзі на одному вікні.

– Що відбувалося в тебе в голові?

– Не пам’ятаю.

– Спробуймо побудувати ланцюги вільних асоціацій з вогнем.

– Ні.

– Відомі образи з Біблії. «І Господь послав на Содом та Гоморру дощ із сірки й огню…»

– Пригадую проповідь нашого священика, – сказала вона. – Дружина Лота обернулася й глянула на пожежу в місті. І Бог перетворив її на соляний стовп.

– Це тебе й лякає у вогні?

– Я не хочу перетворюватися, як вона. Досить сипати мені сіль на розум.

– Продовжимо.

– Ніяких більше картинок запалених кущів чи вогняних вершників чи якоїсь іншої горючої чортівні!

– Підемо далі. Я хочу, щоб ти візуалізувала зображення вогню. Спробуй побачити полум’я у себе в голові.

– І як ти, чорт забирай, собі уявляєш, що я це зроблю?

Кайл поміркував над цим.

– Ти коли-небудь допомагала собі заснути, рахуючи овечок?

– Звичайно.

– Заплющ очі так, ніби готова заснути. Тоді уяви, що кожна овечка в роті тримає факел. Рахуй їх.

Рейвен