Чарівна ти - Чак Паланік

Коли Пенні крокувала сходами собору, відчула присмак смажених на грилі реберець. Чула солодкі співи птахів. Вона розуміла, що все це не насправді. Що Макс вкладає ці відчуття у її голову. Задля того, щоб заспокоїти дівчину. Її розум ніколи більше не належатиме їй самій.

Тільки-но увійшла у фойє церкви, розгледіла знайомі лиця, але відмахнулася від них як від чергових галюцинацій, що насаджував Макс. Вони всміхалися. Вона всміхнулася їм у відповідь та спитала:

— Ви справжні?

То були її батьки та сусідка. Мати її була слабкою та виснаженою, але Макс вочевидь надав їм достатньо сил, щоб вони змогли бути присутні на весіллі. Мама і Монік більше нагадували заручників, яких привели, щоб усе пройшло безперешкодно, ніж гостей на весіллі. Пенні могла вчинити новий бунт, але тільки не тоді, коли її близьким постійно загрожує небезпека.

За іронією долі, нещодавно її мама та Монік цькували Пенні, щоб та викинула свої протизаплідні засоби та заманила Макса у пастку шлюбу. А сьогодні вранці вони здавалися плакальницями на похороні. Усі четверо тепло обійнялися.

Коли розпорядники стали напоготові, щоб посадити її батьків, мати Пенні прошепотіла:

— Тримай, візьми це. — І щось затиснула дочці в долоні. — Прочитай.

Пенні з жахом помітила на маминих зап’ястях сліди від мотузки. Оголені руки цятковані червоними струпами від підшкірних ін’єкцій. Вона простягувала складений аркуш. Пенні розгладила його — то виявилася пожовкла від часу сторінка «Нешнл Інкваірер». Вона знервовано спитала в охоронця, чи є тут туалет.

Як з обуренням помітила Пенні, жодна з благочестивих прибиральниць не з’являлася на роботі вже кілька тижнів. Знадобилася певна вправність, щоб лавірувати зі своєю гігантською спідницею у брудній кабінці туалету. З кожним рухом елегантний атлас всмоктував із підлоги брудну воду, що смерділа сечею. Пенні почула перші звуки «Весільного маршу», поки її очі похапцем читали сторінку бульварної газети. Заголовок гласив: «“ДейтаМайкроКом” розпочала велику гру в технології клонування». Згідно зі статтею, компанія Макса вклала великі гроші в дослідження того, як створити життєздатний ембріон та клонувати його. Аналогічні дослідження проводилися водночас у галузі нанороботів. За твердженням автора науково-популярної «Нешнл Інкваірер», компанія заявила про свою довгострокову мету — генерувати мікроскопічний клон. Цього клона вводять в анабіоз і герметизують. А потім його можна імплантувати та виносити до моменту дозрівання в сурогатній матці.

Пенні читала та перечитувала статтю, а потім змила в туалеті.

Якщо Макс спромігся крадькома імплантувати в жінок нанороботів, що контролюють розум, чому б йому не підсадити в них і ембріон в анабіозі? Ось у чому полягав його генеральний план! Контролювати зростання народонаселення світу. Увічнити владу своєї глобальної корпорації. Він планував, що, мов паразити, вилупляться тисячі, а можливо, й мільйони таких самих Максів у матках жінок, які нічого не підозрюють. Його ідеальний світ буде населений мільярдами його власних версій!

Максвелл стояв біля вівтаря. Її батьки сиділи на першому ряду із сотнями сановників та видатних людей в очікуванні нареченої.

Кожна жінка в церкві захоплено всміхалася. Вочевидь, Макс бомбардував їх усіма мислимими приємними відчуттями. Мама Пенні зітхнула, ніби загубилася в екстазі від свіжоспечених брауні. Монік повільно заплющила очі, наче її несла на хвилях музика вальсу. Лише Пенні оминули задоволення, які використовував Макс, щоб тримати інших жінок покірними під час проведення церемонії.

Невдовзі вона стане місіс К. Лінус Максвелл. Вона знайшла свою долю, або це доля її надибала. Відсьогодні вона знаходитиметься за кермом найбільшої корпорації в світі. Вона стане дружиною найзаможнішого чоловіка на землі. Пенні стала поряд з нареченим. Під вуаллю. З роботами-імплантами. Задля того, щоб кохати, поважати, плекати, але найважливіше — підкорятися.

Єпископ спитав:

— Якщо комусь відома причина, з якої ці двоє не можуть бути поєднані святим шлюбом, нехай скаже зараз або мовчить довіку.

У глибині церкви зашепотіли. Безліч елегантних ший повернулися подивитися на згорблену статуру, що повільно пленталася центральним проходом. З її тонких сивих кіс струмувала дощова вода. Висохле оголене тіло повільно крокувало між рядами лав. Купа сивого лобкового волосся волочилася червоним килимом. Судячи з виразу Максового обличчя, він одразу впізнав цю непрохану гостю-привида. Стара наблизилася, підвела свої сліпі більмасті очі прямо на Макса й заговорила. Носом обнюхала повітря й вигукнула:

— Максвелле, я відчуваю твій страх! — Її іржавий голос нагадував каркання, беззубий рот прошамкав: — Припини цю… пародію!

Максвелл обережно занурив руку до кишені смокінгу та витягнув пульт. Єдиним дотиком він міг вбити мільйони.

Стара, що вторглася без запрошення, наказала:

— Скажи їй, Максвелл! — Відьма ткнула сучкуватим пальцем та повеліла: — Якщо ти одружуєшся з цією дівчиною, тоді скажи їй правду! Скажи своїй юній нареченій правду про те, звідки вона взялася!

Очі Макса розширилися від жаху.

А обірвана жінка, яка скоріше нагадувала труп, продовжувала з середини проходу:

— Повідай їй таємницю, яку я не змогла відкрити. Саме ти це повинен зробити. Скажи їй!

Збентежена Пенні стояла, переводячи погляд зі старої, що кидала обвинувачення, на людину, яка мала ось-ось стати її чоловіком.

Певна річ, то була Баба, яка дісталася до Нью-Йорку з Непалу. Стара розліпила губи та продовжувала:

— Зізнайся їй, чому ти присвятив своє життя задоволенню жінок!

Макс здійняв пульт так, щоб усі бачили.

— Ще один крок, стара, — й смерть мільярда жінок буде на твоїй совісті!

Баба зупинилася.

Тут втрутилася Пенні.

— Бабо, — сміливо вигукнула Пенні. — Мені відомо, задля чого Максвелл поцупив таємниці чуттєвості наших пращурів. Я знаю, що він присвятив своє життя тому, щоб дістатися до найліпших піхв світу!

Присутні жінки продовжували непритомніти в своїх мріях, що пробуджували задоволення. Присутні чоловіки, здавалося, були приємно здивовані неочікуваним втручанням у доволі нудну весільну церемонію. Якщо вони й помітили, що жінки поряд збудилися, то старанно не звертали на це уваги. Ці чоловіки переважно були брехливі донжуани та ділки чорного ринку, які задля власної вигоди користувалися ефектом «Чарівної ти».

Коли палець Макса завис над кнопкою світового вбивства, Пенні сповістила:

— Мені відомо про дослідження в галузі клонування. Мені відомо, що Макс імплантував клоновані власні ембріони в кожну, хто користувався продукцією «Чарівної ти», а невдовзі він натисне на спусковий гачок, щоб вони почали визрівати. — До неї була прикута увага всього світу, коли вона кричала: —