Одержима - Леся Українка

Камiння.

Люди набирають камiння i з диким ревом кидають на Мiрiам.

М i р i а м

Месiє! коли ти пролив за мене… хоч краплю кровi дарма… я тепер за тебе вiддаю… життя… i кров… i душу… все даремне!.. Не за щастя… не за небесне царство… нi… з любовi!

(Падає пiд градом камiння)

18/1 1901

This file was created

with BookDesigner program

[email protected]

02.07.2008