Українська література » Сучасна проза » Лінкольн у бардо - Джордж Сондерс

Лінкольн у бардо - Джордж Сондерс

Читаємо онлайн Лінкольн у бардо - Джордж Сондерс
ми спонукали тих молодих людей до перелюбу. Як наслідок, вони відновили свої стосунки. Десь через рік після цього примирення той самий молодий чоловік знов опинився тут. Побачивши, що він, очевидно, шукає місце, де відбувалося згадане побачення, ми сповнилися цікавістю і повторили l’occupation. Виявилося, що причини незгоди, які допровадили до розриву стосунків тоді, згодом, потрапивши у родючий ґрунт подружнього життя, знай розросталися і множилися й урешті-решт призвели до того, що молода дружина за допомогою отрути вкоротила собі віку.

Доводилося хоч-не-хоч визнати, що через те втручання у нас на руках тепер була кров.

Я заприсягнувся тоді, що ніколи більше не братиму участі у подібних справах.

Та моя симпатія до хлопця, а також усвідомлення того, що саме я через свою неуважність накликав певною мірою біду на його голову, спонукали мене тепер знехтувати тією обіцянкою і долучитися до своїх друзів.

преподобний еверлі томас

Прожогом вискочивши з білої кам’яниці і щодуху кинувшись посковзом навздогін, ми втрьох дуже скоро наздогнали містера Лінкольна.

роджер бевінс ііі

І стрибнули.

ганс воллмен

У президента.

роджер бевінс ііі

А навколо тим часом юрмився народ.

ганс воллмен

Кілька натхнених нашим прикладом сміливців теж спробували ввійти в нього слідом за нами.

преподобний еверлі томас

Втім, спершу вони просто пробігали крізь президента, ніби пробуючи розвідати, як воно там усередині, або прошмигували впритул, щоб іще раз кинути на нього оком, або застрибували всередину — і тут-таки вистрибували назад, ніби гагари, які, намагаючись упіймати рибу, притьмом занурюють голову у воду й одразу витягають.

ганс воллмен

Містер Когоус, колишній котляр, який ніколи по слово до кишені не ліз, примірившись до ходи містера Лінкольна, ввійшов у нього зі спини і так у ньому й залишився, точно, крок за кроком, відтворюючи рухи президента.

роджер бевінс ііі

Простіше не буває! вигукнув він якимсь аж пронизливим від усвідомлення нахабності цього вчинку голосом.

преподобний еверлі томас

Ці слова відразу додали всім сміливості.

ганс воллмен

І вже невдовзі до справи взялися геть усі.

роджер бевінс ііі

Залишатися осторонь не бажав ніхто.

ганс воллмен

Багато хто наскакував один на одного…

преподобний еверлі томас

Й один у одного входив…

ганс воллмен

Утворюючи таким чином множинні поєднання…

роджер бевінс ііі

За потреби стискаючись…

ганс воллмен

Щоб усім вистачило місця.

роджер бевінс ііі

Увійшла місіс Крофорд (її, як завжди, мацав Лонґстріт).

ганс воллмен

Увійшов містер Бойс (той, у якого всадили ножа); увійшов Енді Торн; увійшов містер Твістінґс, а ще — містер Дернінґ.

роджер бевінс ііі

Звільнившись від лейтенанта Стоуна та його патруля, увійшов туди й негритянський загін; натомість Стоун зі своїми приятелями, ображені самою присутністю там чорношкірих, загальний почин не підтримав.

преподобний еверлі томас

Берони були вже всередині; були там і міс Дулітл, і містер Йоганнес, і містер Барк, і Тобін Мюллер-«Борсук».

роджер бевінс ііі

Разом із багатьма іншими.

ганс воллмен

Усіх і не перелічити.

преподобний еверлі томас

Стільки проявів волі, спогадів, скарг, бажань, стільки чистої, без жодних домішок, життєвої сили…

роджер бевінс ііі

Тимчасом як Мандерс, високо піднявши ліхтар, саме вів президента через невеликий гайок, нам спало на думку, що цю енергію, цю сукупну силу можна приборкати і спонукати її послужити нашій меті.

ганс воллмен

Чого містер Воллмен не зумів досягнути самотужки…

роджер бевінс ііі

…те, можливо, пощастить здійснити нам усім, якщо ми об’єднаємо свої зусилля.

преподобний еверлі томас

Попереду на стежку косо падало світло ліхтаря, а я тим часом попросив, щоб ті, хто перебував там, усередині, всі воднораз попросили містера Лінкольна зупинитися.

ганс воллмен

(Спершу треба було його зупинити, а якщо пощастить — постаратися повернути до кам’яниці.)

преподобний еверлі томас

Усі охоче погодилися.

роджер бевінс ііі

Кожному лестило, що його взагалі про щось просять, що й казати про запрошення до бодай найменшої участі у якійсь спільній діяльності.

преподобний еверлі томас

Зупинись! подумав я, й до мого заклику долучився весь той сонм, виражаючи його кожен на свій лад.

роджер бевінс ііі

Затримайся, придержи ходу, стань.

ганс воллмен

Притримай крок, загальмуй, припини будь-який рух.

І так далі.

преподобний еверлі томас

Яка ж насолода! Яка ж то була насолода — перебувати там усередині. Усім разом. Об’єднатися заради спільної мети. Усередині у містері Лінкольні, так, проте водночас і всередині одне в одному, маючи змогу мигцем відчитувати не лише його думки та почуття, але й думки та почуття одне одного. Як же добре було робити це всім разом!

роджер бевінс ііі

Ми думали.

ганс воллмен

Думали всі.

преподобний еверлі томас

Як один. Водночас.

ганс воллмен

Єдиний сукупний розум, згуртований певним благим наміром.

роджер бевінс ііі

Усі на якийсь час забули про свої егоїстичні клопоти (зостатися тут, уникати турбот, берегти сили).

преподобний еверлі томас

Який же чудовий то був перепочинок.

ганс воллмен

Звільнитися від усього цього.

роджер бевінс ііі

Нам же зазвичай було так самотньо.

Ми знай воювали за те, щоб тут утриматися.

І боялися помилитися.

ганс воллмен

Та ми не завжди були такі самотні. Адже там, у тій попередній місцині…

преподобний еверлі томас

І нараз ми згадали…

ганс воллмен

Усі одночасно згадали…

преподобний еверлі томас

Згадав раптом і я: ось поява у церкві, ось надіслані квіти, приготування печива, яке мав віднести Тедді, рука на плечі, чорний одяг, чекання годинами у шпиталі.

роджер бевінс ііі

Добре слово, яке чує від Леверворта Бурмайстер у найгірші миттєвості скандалу в банку; Фурбах виймає свій гаманець, щоб зробити щедру пожертву докторові Пірлу, бо у Західному окрузі сталася пожежа.

ганс воллмен

Тримаючись за руки, ми всі гуртом йдемо просто у прибій шукати бідолаху Чонсі, який потонув; дзенькіт монет, що падають до полотняної торбини, де кострубатими літерами написано: «Нашим біднякам»; і знову ми всі гуртом прополюємо навколішки в сутінках цвинтар при церкві; бряжчання великого зеленого казана з юшкою, який ми з моїм дияконом тягнемо тим пропащим нічним блудницям до Овечого Гаю.

преподобний

Відгуки про книгу Лінкольн у бардо - Джордж Сондерс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: