Самоцвіт семи зірок - Брем Стокер

— Містере Трелоні! В цьому ми з Маргарет згодні!

Він узяв нас за руки і міцно їх стиснув, а потім мовив:

— Так зробила б її мати!

Містер Корбек і доктор Вінчестер прибули в точно призначений час і приєдналися до нас у бібліотеці. Незважаючи на моє надзвичайне щастя, я відчував, що наша зустріч буде дуже серйозною, адже не міг забути про ті дивні події, які сталися в домі.

Ми поставили наші крісла довкола містера Трелоні, який зайняв місце у великому кріслі поруч із вікном. Маргарет сиділа о праву руч від нього, а я поряд із нею; містер Корбек розмістився ліворуч, а доктор Вінчестер — навпроти. Після короткого мовчання містер Трелоні сказав містеру Корбеку:

— Ви розповіли доктору Вінчестеру про все, що сталося досі?

— Так, — відказав він.

— А я поділився з Маргарет, отже тепер ми всі знаємо про все! — мовив містер Трелоні. Потім обернувся до лікаря й запитав: — Чи правильно я вважаю, що ви, знаючи все, що відомо нам, хочете взяти участь у нашому експерименті?

Відповідь лікаря була пряма і безкомпромісна:

— Безперечно! Дізнавшись про цю справу, я пообіцяв довести її до кінця, а тепер не проґавлю її нізащо в світі. Я науковець і дослідник, можу розпоряджатися собою як заманеться — і своїм життям також!

Містер Трелоні урочисто вклонився і, звертаючись до містера Корбека, сказав:

— Ми давні друзі з вами, тож немає потреби ставити вам такі запитання. Що ж до Маргарет і Малкольма Росса, то вони вже висловили мені свої побажання і не сумніваються в них.

Він замовк на декілька секунд, наче впорядковуючи думки чи слова, а потім знову заговорив, пояснюючи суть експерименту.

— Експеримент, який ми маємо намір провести, повинен визначити, чи існує якась сила або реальність у давній магії, чи ні. В тому, що така сила існує, я твердо переконаний. Біблія — не міф, а в ній ми читали, що за наказом людини сонце зупинялося, й що осел — не людина — заговорив. Якщо відьма з Ендору могла викликати для Саула душу Самуїла, хіба ж не могло бути інших відьом? Справді, в Книзі Самуїла Ендорська відьма була лише однією з багатьох, а те, що вона допомогла Саулу, було лише випадковістю. Він тільки шукав серед багатьох, яких вигнав з Ізраїлю, «всіх тих, хто мав духів-охоронців і чаклунів». Єгипетська цариця Тера, яка правила близько двох тисяч років до Саула, мала охоронця, який був чаклуном. Погляньте, жерці намагалися стерти її ім’я й наклали закляття на двері її гробниці, щоб ніхто не зміг дізнатись, як її зовуть. І їм це вдалося, бо навіть Мането, історик єгипетських фараонів, котрий писав у десятому столітті до Христа і мав доступ до храмових записів, не міг знайти її імені.

До речі, чи спало комусь із вас на думку, хто був її охоронцем?

Тут доктор Вінчестер сплеснув у долоні й вигукнув:

— Кіт! Мумія кота! Я так і знав!

Містер Трелоні всміхнувся.

— Правильно! Все вказує на те, що охоронцем-чаклуном цариці був кіт, якого муміфікували і поклали до неї в саркофаг. Він і подряпав мене своїми кігтями.

— Отже, мого бідолашного Сильвіо виправдано! Я така рада! — вигукнула Маргарет.

Батько погладив її по голові й провадив далі:

— Цариця володіла надзвичайним даром передбачення — вона прозирала крізь цілі тисячоліття, тож приготувала для себе вихід у інший світ. Всі свої надії вона пов’язувала з північчю: спершу її увагу привернули сім зірок Ковша — згідно з ієрогліфічними записами на стінах гробниці, під час її народження впав великий метеорит, з серцевини якого вийняли Самоцвіт Семи Зірок, й вона вважала його талісманом свого життя. Здавалось, він настільки керував її долею, що всі її думки і турботи сконцентрувалися навколо нього. Чарівна скринька, так майстерно виготовлена з сімох частин, як ми дізнаємося з того ж джерела, також походить із метеорита. Сімка була для неї магічним числом, та це й не дивно для людини, яка мала сім пальців на одній руці і сім пальців на одній нозі. Крім того, як ми знаємо з обеліску в її гробниці, вона народилась у сьомому місяці року — місяці, коли починається розлив Нілу і правлячою богинею якого була Хатор, володарка її власного дому, дому Антефів по Фіванській лінії,— богиня, яка в різних втіленнях символізує красу, втіху й відродження. Крім того, в цьому сьомому місяці, який за пізнішим єгипетським астрономічним календарем починається 28 жовтня і триває до 27 листопада — на сьомий день Великий Ківш підіймається якраз над обрієм.

Отже, в житті цієї жінки дивовижним чином згрупувалися такі різноманітні явища. Число сім, Полярна зоря і сузір’я з семи зірок, богиня місяця Хатор, яка була її особливою покровителькою, богинею роду Антефів з Фіванської династії. Якщо коли-небудь існували причини для магії, себто для символічної сили, яку використовували містичним чином, то це було саме там і тоді.

Пам’ятайте також, що ця жінка володіла всіма науковими знаннями свого часу. Її передбачливий батько потурбувався про це, знаючи, що, використовуючи власну мудрість, вона зрештою переможе інтриги жерців.

Не забувайте, що в Стародавньому Єгипті наука астрономії була на дуже високому рівні, а за нею розквітла й астрологія. І можливо, ми виявимо, що астрологія має наукове підґрунтя.

Та є одне питання, на яке я хотів би звернути зараз вашу увагу. Зважте на те, що єгиптяни були знайомі з такими науками, які нам не відомі. Наприклад, акустика, яку знали будівничі храмів Карнаку, Луксору і пірамід, — для Белла, Кельвіна, Едісона і Марконі вона є таємницею. Знову ж таки, ці стародавні творці чудес, напевне, вміли