Українська література » Сучасна проза » Студент - Володимир Кирилович Винниченко

Студент - Володимир Кирилович Винниченко

Читаємо онлайн Студент - Володимир Кирилович Винниченко
ясне, тихе, велично-спокійне, а серед пожарища в бруді над трупом стояли люди з темними, хмурими лицями, з понуро-злісними поглядами.

— Я тобі покажу там, — зазирнув через голови стражник. — Ану, вийди сюди!

Люди заворушились, — між ними пролазила наперед сива голова діда.

— Де вони? Де? — гострим, скляним, божевільним поглядом шукали дідові очі. — Давай їх сюди!! Се? — зупинився він на стражнику і простягнувши жовті кістляві руки став насуватись на нього.

— Одійди, діду!.. — стурбовано промовив, одсовуючись назад стражник.

— Це вони? — рівно, не звертаючи на слова його уваги, сунувся дід, і пальці його скручувались і тяглись до стражника.

— Діду! — крикнув стражник: — Одійди, кажу!

— Се вони?! — скрикнув дід і скажено, дико стрибнув на стражника, впився йому в шию руками і хитаючи головою захрипів.

Стражник з жахом пручався, одбивався, а пручання це запалювало людям очі диким, лютим гнівом.

— Ага!.. Так його!.. Дай йому щастя того!..

Над гуртом збитих докупи людей стояв крик і рев. А по вулиці тікали інші два стражники, топчучи кіньми дітей, клунки. І навздогін їм нісся крик.

З неба-ж широковеличного, ясного та чистого радісно дивилось на них сонце й сміялось.


Відгуки про книгу Студент - Володимир Кирилович Винниченко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: