Улісс - Джеймс Джойс

і я обіцяла так клянусь зараз я б негайно йому віддалася можливо він помер чи його вбито чи він уже Капітан або адмірал майже 20 літ промайнуло якби я сказала галявинка під ялинами то він би якби підійшов іззаду й затулив мені очі руками вгадай хто я я б його впізнала він-бо досі ще молодий близько 40 мо’ оженився на якійсь дівчині з блеквотеру чорної води і геть змінився вони всі змінюються коли порівняти з жінками у них характер удвічі слабкіший за жіночий вона й знати не знає чим я займалася з її любим мужем іще коли він і не чував про неї до того ж серед білого дня можна сказати на очах у всього світу тож могли про це й написати в Кронікл{960} опісля я була якась ледь ошаліла надула старий пакет із-під печива братів Бенаді й зробила вибух Боже як воно бахнуло перелякала всіх вальдшнепів та голубів назад поверталися тим самим шляхом що й прийшли по середньому з пагорбів повз стару сторожку та єврейське кладовище прикидалися ніби читаємо єврейські написи на могилах хотіла постріляти з його пострілета а він сказав що в нього немає не знав як зі мною порозумітись він кашкета все збивав набакир а я йому щораз поправлю прямо ЙВК Каліпсо та все розмахую своїм капелюшком той старий єпископ штовхав довгу проповідь з амвону про високе призначення жінки та про сучасних дівиць що катаються на велосипедах нацупивши на голову кашкета з дашком а на тіло костюм-блумер Боже пошли йому розуму а мені грошей певне ті костюми так назвали на його честь Блума ніколи не думала не гадала що моє прізвище буде Блум пробувала писати його друкованими літерами щоб побачити який буде вигляд на візитівці а то вправлялась за різника для М Блум із повагою Як це ти зуміла що так зблуміла запитала Джозі коли я вийшла за нього ну й що це ліпше ніж Бринь чи Брик чибрик або ще оті жахливі прізвища з задом місіс Чийзад або ще якийсь Муляйзад я не в захваті від цих вад чи припустімо я розлучилася з ним і стала місіс О’Шпар моя мати хоч би ким вона була а могла б бачить Бог підшукати мені ліпше прізвище величалася ж вона такою красою як Луніта Ларедо було так весело коли ми мчали по Вілліс-роуд що в’ється туди й сюди по той бік Джерсі до мису Європа а вони підстрибували й витанцьовували у мене в блузці як тепер маленькі у Міллі коли вона вибіга нагору східцями я любила дивитися згори на них у тополь і перцевих дерев я підстрибувала зривала жменями листя й кидала в нього він поїхав до Індії мав написати ті мандри що чоловіки мусять здійснювати на краї світа й назад що дозволяють їм так це коли пощастить уххопити жінку обійняти раз другий перш ніж на дно піти чи в повітря злетіти рано-вранці назавтра в неділю я подалася на той майданчик на вершині Віндмілл-гіллу з маленькою зоровою трубкою покойнящого капітана Рубіо така сама як і в чатового він казав може взяти парочку з корабля на мені була та сукня паризька з Бон Марше та коралі намисто протока блищала я добачала чи не до самого Марокко білий Танжер із бухтою гори Атласу{961} й протока прозора мов ріка Гаррі Миленька Моллі я думала як він у морі там весь час потім на месі коли нижня спідниця на мені почала сповзати під час виносу чаші а ту хустинку я кілька тижнів тримала в себе під подушкою щоб був його дух у Ґібралтарі не дістати було жодних добрих парфумів тільки дешеві по-д-еспань іспанська шкіра вони видихалися і лишавсь на тобі якийсь сморід мені страшенно хотілося лишити йому якесь мементо на спомин він мені подарував того неоковирного кладдахського персня{962} на щастя а я віддала його Гарднеру коли цей вирушав до Південної Африки де ті обурливі бури убурили його своєю війною чи лихоманкою але їх все одно пожбурили побританили побратанили от ніби той перстеник приніс нещастя мов опал чи перлина мав десь чистих 16 карат золота бо дуже важкий так і бачу його обличчя завжди чисто виголене фрсііііііііііііііііііііііііііііфрон знову цей потяг жалібне виття в ті дааавні дорогі дні приплющити очі вдих губи випнути мов для цілунку вигляд печальний тоді очі розплющити широко й піано п’яно відколи понад світом тумани ненавиджу жебри коли скиглить ця пісня люба любооовв кінець має я на сцені це виконаю знову на повну силу Катлін Карні з її зграєю донощиць Міс Ця Міс Така Міс Сяка зграйка вертючих-пердючих синиць скачуть мигочуть довкола та тріскотять плітки про політику-плітику в якій вони тямлять не більше за мою паністару все що завгодно аби видатися трішечки цікавішими ірландські красуні в домашнім фасоні ах я донька солдата а ви чиї чинбарів шинкарів прошу пробачення шановна карето я подумала ви грабарка та вони б попадали мертві коли б їм випало пройтися по Аламеді попідручки з офіцером як я того вечора коли військовий оркестр в очах вогонь бюст якого їм ніколи не мати пасіонарія Боже помилуй їхні голівки убогі в мої 15 я більше знала про життя й про чоловіків ніж усі вони знатимуть у 50 і ніколи не заспівати їм так як я Гарднер казав жоден мужчина не зможе побачити мою усмішку й не подумати при цьому про дещо спершу боялася йому може не сподобатися моя вимова він-бо такий англієць що мені батько лишив крім тих своїх марок а решта все мамине він завжди це казав іноді ці кадети стільки науявляють про себе але в нього цього не було зовсім він був просто схибнувся на моїх устах хай вони спершу знайдуть собі мужа такого щоб не соромно показати й таку дочку як у мене або побачимо чи зуміють вони звабити багатія що може тиць пальцем і вибрати будь-котру як О’Шпар хто здатен запліднити 4 чи 5 раз підряд не випускаючи з обіймів або взяти мій голос я б могла стати примадонною коли б не вийшла за нього пісняаа все про любооов узяти нижче опустити підборіддя тільки трішки а то подвоїться Гніздечко моєї любої задовге щоб на біс про стару садибу в сутінках і склепінчастих покоях так я заспіваю