Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко

неосвічені вандали, якими ми ще донедавна уявляли їх, не в останню чергу спираючись на епізодичні контакти переважно з росіянами (sіc!), але ж тоді це для нас було майже одне і те ж. Тепер ми знаємо, що це приблизно так само, як плутати голландців і німців тільки тому, що їхні мови трохи схожі.

Публікації Горислави Галичанко привабливі не лише завдяки екзотичним і часто шокуючим реаліям, про які вона пише і в яких живе. Горислава зуміла знайти стиль і спосіб викладу, який якнайкраще відповідає західному читачеві. Вона кілька років студіювала в Німеччині, досконало володіє мовою, але далеко не кожен, навіть маючи такі факти в біографії, зміг би настільки добре поставити себе на місце читача і показати все саме так, як необхідно для розуміння.

Ми з приємністю повідомляємо, що редакція вирішила запросити пані Галичанко для штатної співпраці у газеті «Гальт!». Ми сподіваємося, що вона віддасть перевагу нашій редакції перед іншою, не менш спокусливою пропозицією телестудії RTL-2 стати постійною ведучою телерубрики Ukraіnіan peep-show, матеріали для якої з люб’язної згоди пані Горислави знімалися в її приватному помешканні за допомогою міні-робота нової генерації Агатангела. Пані Галичанко була настільки відвертою, що погодилася навіть на зйомки цілком інтимних сцен, адже пізнати життя іншої країни неможливо, не торкаючись приватності. Редакція телестудії RTL-2 вдячна за розуміння і підтримку проекту близькому другові пані Галичанко, слідчому Михайлові Тичині.

У психології є якийсь термін, я не пам’ятаю, як він називається, але йдеться про психологічну блокаду, коли людина підсвідомо відчуває, що не може більше впоратися з ситуацією, відчуває загрозу нервового перевантаження. Тоді психіка просто перестає реагувати на неприємні подразники. Щось подібне відбувається зараз зі мною. Я почуваюся дуже спокійно і навіть байдуже до того, що трапиться далі.

Задзвонив телефон.

— Мушу поговорити з тобою, можна я зараз приїду? — запитав Теобальд. Для нього подібна спонтанність, та ще й о такій порі була настільки незвичною, що я погодилася.

Але візит мого німецького знайомого виявився значно коротшим, ніж я думала. Він мовчки тицьнув мені в руки конверт із логотипом газети «Гальт!» і пішов геть. У конверті було офіційне запрошення на роботу до німецького видання, про яке йшлося в статті.

Ukraіnіan peep-show-2

Наступного ранку мене розбудив не звичний уже прихід поштарки, а телефонний дзвінок. Цього разу це був пан Фіалко:

— Гориславо, у нас у редакції надзвичайна ситуація. Терміново потрібна ваша присутність. Чи не могли би ви приїхати? Я пришлю за вами машину.

— А що трапилося?

— Це не телефонна розмова.

Довелося лізти під холодний душ, пити велику порцію міцної кави і їхати до редакції. Крім пана Фіалка, там сидів іще один незнайомий чоловік.

— Пан Крістоф із Голландії, — представив мені його головний редактор. — Нажаль, більше нічого з його розповіді мені зрозуміти не вдалося.

— Я приїхав на тиждень від відомого європейського фонду ATP, ось папери, — сказав пан Крістоф із Голландії, — із важливою місією навчити вас рекламних стратегій і технологій, які застосовуються на Заході у газетному бізнесі. Мої послуги нічого не коштуватимуть редакції, крім поселення в якийсь пристойний готель і харчування протягом цього тижня. Я маю намір суттєво підвищити розмір вашого накладу і допомогти вам отримати фінансову стабільність.

— Думаю, потрібно викликати пана Тичину, — сказала я панові Фіалку.

— Нарешті, — зовсім не здивувався моєму повідомленню Михайло. — Зараз приїдемо.

Приїзду ще одного псевдоконсультанта Михайло очікував уже давно. Про те, що організація ATP займається подібними «консультаціями», відомо більше як півроку, жертвами подібних шахрайств уже стали кілька російських газет. КРІС-2 став першим українським виданням, на яке ATP вирішило розширити сферу свого впливу. Більшість із таких псевдоконсультантів почерпнула уявлення про маркетинг із популярних посібників під назвами «Як досягнути успіху в бізнесі?», «33 поради молодому бухгалтеру» або «Живіть, як податкова, живіть краще, ніж податкова, просто живіть краще». Метою їхніх поїздок було вивчення інформаційного простору та інфраструктури впливових газет різних регіонів з метою політичних та економічних маніпуляцій і впливів. Подробиць Михайло мені не пояснював, це була «службова таємниця». Арнольд Гомосапієнс був одним із працівників шахрайського фонду, але їхати він мав зовсім до іншої газети. До КРІСа-2 він потрапив завдяки структурі, на яку працював Михайло. Документи містера Гомосапієнса підмінили, але про те, що він у Тигирині замість Мінська, куди збирався відрядити його фонд АТР, нікому нічого не було відомо, бо всю кореспонденцію містера Гомосапієнса перехоплювали. Тепер АТР, ні про що не підозрюючи, прислало до нас містера Крістофа. Викрадення Сніжани теж було сплановане структурою, на яку працював Михайло, бо вона випадково довідалася забагато зайвої інформації.

Сентиментальні ранки

Я не люблю співати в душі, тому мовчки загортаюся в рушник і ступаю з-під не надто теплого і не дуже потужного струменя води на холодну підлогу ванни. Опалювальний сезон не стосується ванн, а тим більше їхньої підлоги. Таке правило, і нічого з цим не вдієш.

Я уважно розглядаю себе в дзеркалі, потім старанно видушую кілька прищиків. Цікаво, ця зморшка під правим оком нова чи з’явилася давніше?

Колись у дитинстві мені часто уявлялося власне тридцятиліття. З тодішньої перспективи це був якийсь Мангеттен, загрозливий і страхітливий. Я уявляла собі, як моє дитяче обличчя вкриється густою сіткою зморщок, шкіра висохне і нагадуватиме пергамент.

Чомусь я була переконана, що риси мого обличчя не зміняться і будуть такими самими, як у сім років. Потім я вирішила запобігти цій катастрофі, уважно проаналізувала свою міміку й намагалася ощадливо споживати ресурс молодості шкіри. У моєму тодішньому уявленні для цього потрібно було менше посміхатися, не примружувати очей на сонці, рідше піддавати шкіру дії шкідливих факторів у вигляді ультрафіолету, вітру і