Діти капітана Гранта - Жюль Верн

свідченням того, що пляшку відлито в Шампаньї. Такими пляшками винарі Аї та Еперне розбивають спинки стільців, причому на склі не залишається навіть подряпини. А отже, ця ємність могла легко витримати всі перипетії тривалих мандрів.

– Пляшка на кліко, – засвідчив майор.

Оскільки Мак-Наббса вважали докою в цій сфері, то нікому навіть на думку не спало йому перечити.

– Майоре, – звернулася Гелена, – який сенс знати, що за вино було в цій пляшці, якщо ми не знаємо, звідки вона припливла?

– Ми неодмінно з’ясуємо це, люба Гелено, – промовив лорд Гленарван. – Уже зараз можна стверджувати, що вона подолала чималий шлях. Зверніть увагу на вапняні нашарування, якими вона вкрилася під впливом морської води. Ця пляшка довго мандрувала океаном, перш ніж її проковтнула акула.

– Цілком згодний із вами, – відгукнувся майор. – Справді, крихка ємність у скам’янілій оболонці, ймовірно, подолала чималу відстань.

– Та звідки вона? – запитала леді Гелена.

– Терпіння, терпіння, люба Гелено: в таких випадках знадобиться терпіння. Як на мене, пляшка сама дасть відповідь на наші питання.

Гленарван заходився зчищати нарости, що вкривали шийку пляшки, і незабаром показалася пробка, дуже попсована морською водою.

– Прикро! – вигукнув Гленарван. – Якщо тут і зберігаються якісь документи, то вони виявляться підмоченими.

– Ваша правда, – погодився майор.

– До того ж, – провадив Гленарван, – погано закоркована пляшка могла потонути, але, на щастя, її вчасно проковтнула акула і доставила на облавок «Дункана».

– Так, – підтвердив Джон Манглс, – але шкода, що ми не виловили пляшку у відкритому морі, під певною широтою і довготою. Тоді, вивчивши повітряні й морські бистрини, можна було б установити пройдений пляшкою шлях, а зараз, із такою листоношею, як акула, що пливе проти вітру й течій, дуже важко буде розібратися в цьому.

– Подивимося, – сказав Гленарван і дуже обережно відкоркував пляшку.

Кают-компанію огорнув насичений дух морської води.

– Що там? – із суто жіночим нетерпінням запитала Гелена.

– Так, я мав рацію, – відгукнувся Гленарван, – тут є документи.

– Документи! Документи! – вигукнула леді Гелена.

– Але, мабуть, вони підмокли, – зауважив Гленарван, – їх неможливо витягнути, так міцно вони прилипли до стінок пляшки.

– Розбиймо пляшку, – запропонував Мак-Наббс.

– Я ліпше б її зберіг, – відповів Гленарван.

– І я, – погодився майор.

– Звичайно, – втрутилася Гелена, – та оскільки вміст цінніший за ємність, то я пропоную пожертвувати нею.

– Достатньо, сер, відбити шийку, – порадив Джон Манглс, – і можна буде вийняти документи, не пошкодивши їх.

– Правильно, Едуарде! – вигукнула леді Гелена.

Папери і справді годі було витягнути, тож лорд Гленарван вирішив відбити шийку дорогоцінної пляшки. Та оскільки кам’янистий наріст на пляшці набув твердості граніту, довелося скористатися молотком. Незабаром на стіл посипалися дрізки скла і показалися злиплі клаптики паперу. Гленарван обережно вийняв їх, розклав перед собою. Гелена, майор і капітан тісним колом обступили його.

Розділ II. Три документи

Клаптики паперу з пляшки були наполовину роз’їдені морською водою. Із розпливчастих рядків ледь можна було вгадати кілька незрозумілих слів. Протягом декількох хвилин Гленарван уважно розглядав клаптики. Він повертав їх навсібіч, роздивляючись на світло і вивчаючи найменші сліди вцілілих слів, які пощадило море. Нарешті він обернувся до друзів, які пильно дивилися на нього.

– Тут, – сказав він, – три документи, мабуть копії одного і того ж. Одного написано англійською, другого – французькою, а третього – німецькою. Переконливим свідченням цього є декілька вцілілих слів.

– А чи можна вловити зміст документа? – запитала леді Гленарван.

– Важко сказати напевне, люба Гелено, адже слова, що вціліли, вельми уривчасті.

– Можливо, документи доповнять один одного? – припустив майор.

– Поза сумнівом, – відповів Джон Манглс. – Навряд чи морська вода у трьох документах знищила одні й ті самі слова. Звіряючи уривки вцілілих фраз, ми докопаємося до їхнього змісту.

– Тож займімося цим, – запропонував лорд Гленарван, – але робімо це поступово. Почнемо з англійського документа.

У цьому документі рядки і слова були розташовані так:

….. 62………………… Bri……………. gow

sink……………………………………… stra

………….. aland…………………………….

……….. skipp… Gr…………………………

…………………………… that monit… of long

and………………………………….. ssistance

…………………… lost

– Так, тут важко щось зрозуміти, – розчаровано сказав майор.

– У всякому разі, – зауважив капітан, – це англійський варіант.

– Безперечно, – відгукнувся лорд Гленарван, – слова sink, aland, that and, lost уціліли; а skipp, очевидно, означає «шкіпер». Мабуть, ідеться про якогось містера Гр., капітана судна, що зазнало аварії. Слова sink, aland, that, and, lost відповідно означають: «зазнати катастрофи», «на землі», «цей», «і», «зниклий».

– Додамо до цього обривки слів monit і ssistance, – сказав Джон Манглс – їх зміст цілком зрозумілий: monition – «документ» і assistance – «допомога».

– Ну ось, нам уже дещо відомо! – вигукнула Гелена.

– На жаль, тут бракує багатьох рядків, – зауважив майор. – Як дізнатися назву загиблого судна і місце катастрофи?

– Ми все з’ясуємо, – відповів лорд Гленарван.

– Безперечно, – погодився майор, який завжди приєднувався до загальної думки. – Але як?

– Доповнюючи один документ іншим.

– То берімося до справи! – благала леді Гелена.

Другий клаптик паперу був більше попсований за попередній. На ньому вціліло лише трохи незв’язних слів, розташованих у такому порядку:

7 Juni………………… Glas

………………… zwei…….. atrosen

………………………. g raus

……………………… bringt.. ihnen

– Це написано німецькою, – вигукнув Джон Манглс, глянувши на папір.

– Ви знаєте цю мову, Джоне? – запитав Гленарван.

– Знаю, і дуже добре, сер.

– То перекладіть нам ці слова.

Капітан уважно вивчив документ.

– Перш за все, – сказав він, – ми можемо встановити дату катастрофи: 7 Juni, тобто 7 червня; зіставляючи це з цифрою 62 англійського тексту, ми отримаємо точну дату: 7 червня 1862 року.

– Чудово! – вигукнула Гелена. – Продовжуйте, Джоне!

– У тому самому рядку я знаходжу частину слова Glas; зливаючи його з частиною gow першого документа, отримуємо Glasgow. Очевидно, ідеться про судно із порту Глазго.

– І я тієї ж думки, – згодився майор.

– Другий рядок документа геть розплився, – провадив далі Джон Манглс, – але в третьому я розібрав два досить важливих слова: zwei, що означає «два», і atrosen, точніше matrosen, що в перекладі означає «матроси».

– Отже, мовиться про капітана і двох матросів? – запитала Гелена.

– Очевидно, – відповів лорд Гленарван.

– Зізнаюся, сер, – вів далі капітан, – наступне слово graus заганяє мене в глухий кут. Навіть не знаю, як його перекласти. Можливо, це розтлумачить третій документ. Що ж стосується двох останніх слів, то їх легко зрозуміти: bringt ihnen означає «надайте їм», а якщо ми пов’яжемо їх із англійським словом assistance, яке так само розташоване в сьомому рядку першого документа, то вони складають зв’язну фразу: «Надайте їм допомогу».

– Так! «Надайте їм допомогу»! – повторив Гленарван. – Та де ж перебувають ці нещасні? Досі ми не маємо