Чарівна ти - Чак Паланік
Максвелл уже був збуджений, але здавалося, що він майже не помічає цього. Він тягнувся з ліжка до столика лише за кілька сантиметрів від оголеної плоті Пенні. Перш за все він відкоркував пляшку шампанського й плеснув трохи у мензурку. Шампанське зашипіло рожевою піною. Рожеве шампанське. Він простягнув мензурку Пенні. Сам здійняв пляшку й промовив тост:
— За інновації та прогрес! — Кожен із них випив ігристого зі своїх імпровізованих «келихів».
— Не глитай усе, люба. — Максвелл клацнув пальцями, показуючи, що він воліє, щоб вона повернула мензурку. Налив іще краплю й відставив пляшку вбік. Надто неквапливо Макс вибирав поміж кришталевих флаконів. З деяких він крапав у рожеве вино насичений кольоровий сироп. Перегортав туди-сюди сторінки блокнота, ніби звіряючись із закодованим рецептом.
Щось рішуче змішуючи, Максвелл розмірковував:
— Людей ввели в оману. Вони присвячують себе вивченню будь-чого, крім найважливішого. — Його губи розтягнулися в криву посмішку. — Я вивчив нескінченні тонкощі сексуальності. Учився в лікарів та анатомів. Розчленив багато трупів як чоловіків, так і жінок, щоб зрозуміти механізм задоволення.
Похлюпавши сумішшю у мензурці, щоб ретельно змішати компоненти, Максвелл суворо поглянув на неї та спитав:
— Ти коли-небудь насолоджувалася оргазмом?
— Звичайно ж! — поспіхом відповіла Пенні. Надто поспіхом. Це була брехня, й пролунало це як брехня.
Максвелл самовдоволено всміхнувся. Він продовжував:
— Я був учнем найдосвідченіших експертів у галузі сексу. — У його словах зовсім не було пихатості, лише непохитна рішучість. — Я навчався у тантричних шаманів з Марокко. Опанував енергію кундаліні. Щоб зрозуміти коефіцієнт тертя між різними типами шкіри, я консультувався з найвидатнішими світовими спеціалістами з органічної хімії.
Пенні пройшлася очима по його оголеному тілу. Завдяки «Нешнл Інкваірер» вона знала, що йому сорок дев’ять. За віком він міг би бути її батьком, але через свою худорляву статуру нагадував стрибунця. Усі його кінцівки були добре окресленими та пропорційними, як у мурахи або шершня. Бліда шкіра без волосся не мала жодної зморшки, ніде не провисала, як і бездоганно підігнаний костюм. Вона уважно розглянула плечі та руки — жодного ластовиння чи родимки. Виходячи з його зізнань про сексуальні пошуки, вона очікувала побачити пірсинг у сосках. Усе тіло в татуажі або рубцях через узгоджені садо-мазо ігри. Але жодних доказів. У нього була чиста шкіра, яка обтягувала мускулясте чоловіче тіло.
— Мій власний таємний рецепт, — сказав він, простягаючи Пенні мензурку, щоб понюхати. Вино, змішане з таємничою рідиною.
Воно вже пузирилося менше, але досі нагадувало рожеве шампанське. Аромат був просто солодко-дивовижний. Наче полуниці. Пенні з сумнівом вгледілася в повну мензурку й спитала:
— Ти очікуєш, що я це буду пити?
— Не зовсім, — відповів Максвелл. З висувного ящика стола він дістав якусь річ, яка нагадувала іграшку, що пищить. Яйцеподібна річ із м’якої червоної гуми, приблизно розміром з грейпфрут. З одного боку в цього яйця був якийсь довгий білий патрубок. — Вагінальна спринцівка, — пояснив Максвелл, здіймаючи пристрій вище, щоб вона роздивилася. Він продемонстрував, як патрубок викручується з гумового яйця, відкриваючи отвір у гумі. У цей отвір він налив суміш із рожевим шампанським. Коли він вкрутив патрубок на місце, Пенні зрозуміла, що він мав на увазі.
— Це промивання? — знервовано спитала вона.
Макс кивнув.
Пенні зніяковіло посунулася.
— Ти вважаєш, що я забруднилася?
Максвелл натягнув на руки латексні рукавички зі словами:
— Ти не бажаєш, щоб ця суміш потрапила на твою шкіру?
Їй не сподобалися його слова. Невже він воліє, щоб ця рожева субстанція опинилася у неї всередині?
— Не хвилюйся, — лагідно всміхнувся він. — Це лише дуже м’який нервовий стимулятор та ейфорія. Тобі сподобається. — Він потер тонким патрубком Пенні між ніг.
Патрубок спринцівки зісковзнув глибоко в неї.
— Насолоджуйся, — промовив він і натиснув на гумове яйце. На спринцівку.
Пенні відчула, як ізсередини її наповнює прохолодне ігристе шампанське.
Вільною рукою Максвелл тримав її на місці, пестив живіт повільними круговими рухами. Усе його тіло було прохолодним і твердим, як його пальці.
Коли спринцівка спорожніла, Максвелл витягнув її. М’яким чистим рушником протер рожеву шипучку, яка виплеснулася з неї.
— Гарна дівчинка, — похвалив він її. — Затримай там її на хвилинку. — Він зубами відкрив презерватив та натягнув на ерегований член. — У тебе добре виходить.
Пенні намагалася не уявляти, як поважна президент Хінд також піддалася цьому магічному очищенню шампанським.
Продовжуючи стояти навколішках між її розведених ніг, він сказав:
— Я люблю тебе, тому що ти — сама посередність.
Якщо це був комплімент, Пенні чула й ліпші.
— Будь ласка, не ображайся, — м’яко заспокоював він. — Поглянь на себе. У тебе хрестоматійна піхва. Твої великі статеві губи точно симетричні. Твоя проміжність просто чудова. А вуздечка клітора та вульва… — Здавалося, що йому забракло слів, він притиснув руку до грудей і глибоко зітхнув. — З біологічної погляду, чоловіки цінують таку одноманітність. Пропорції твоїх статевих органів ідеальні.
Під його поглядом Пенні відчула себе не жінкою, а об’єктом наукового експерименту. Морською свинкою або лабораторним щуром.
І навіть не допомогли слова Максвелла:
— Жінки твоєї соціальної групи та економічного стану — цільові споживачі більшості товарів, що виробляються в світі.
Чомусь, напевно через спринцювання, Пенні відчула, як у роті в неї розчиняються зуби. Кістки в ногах тануть.
— Це посилить задоволення. — Своїми колінами він іще більше розсунув їй ноги. Його збуджений пеніс здіймався над нею, вже затягнутий у презерватив. Максвелл натягнув на перший ще один, про щось патякаючи.
Промовляючи, він роздивлявся вишикувані на столику блискучі флакони. Вибрав один, капнув кілька прозорих капель собі на долоню. Потім додав ще кілька крапель з іншого флакону, потім із третього.
— У твоєї шкіри трохи підвищена лужність. Я саме виготовляю необхідний лубрикант,
