Гуляйполе - Степан Дмитрович Ревякін

ЛЕНІН. Говорильня нічого не варта для історії. Потрібно було діяти, діяти і ще раз діяти! Онде скільки наговорив Троцький! Три мішки вовни! А що з того?

ТРОЦЬКИЙ. Я й зараз те саме скажу: "Без України немає Росії, і нам негайно потрібно повернути Україну в лоно Росії, скільки б це нам не коштувало моральних і людських жертв".

ЛЕНІН. І що ж ти, Лейбо, пропонуєш нам зробити з Махном — цим могутнім стовпом України?

ТРОЦЬКИЙ. Як що?! Убити — та й годі!

ЛЕНІН. А його величезну партизанську армію куди?

ТРОЦЬКИЙ. Розформувати. Якусь частину з них узяти на службу в Червону армію, а всіх інших, у тому числі й нинішній махновський "Ноєв Ковчег" — розстріляти. До речі, і ту першу частину боєздатних партизанів також згодом треба розстріляти. Таким чином, усіх петлюрівців, махновців і повстанців України радянська влада, коли вона хоче бути при владі, має поступово розстріляти.

ЛЕНІН(не приховує своєї "дитячої" радості). Бгаво! Бгаво! За це тебе, Лейбо, я любив і люблю дужче за всіх інших. Стріляти, стріляти і ще раз стріляти усіх українських буржуазних націоналістів! (вождь швидко задріботів по кабінету).

ТРОЦЬКИЙ(підбадьорений саме з такою підтримкою Леніна). Перед шановними соратниками я можу довести, чому рекомендую усіх українців знищити. Візьмімо хоча б свіжий факт. Адже ні для кого не таємниця, що не Денікін примусив нас оце зараз залишити межі України, а грандіозне не за своїми масштабами повстання, яке підняло проти нас українське сите по горло селянство. Наші комуни, надзвичайки, продовольчі загони, комісаро-євреїв зненавидів український селянин до глибини душі. У ньому проснувся вільний дух запорозького козацтва й гайдамаків, що мирно спав віками, точніше, з Переяславської Ради. Це страшний дух, який кипить і вирує, як сам грізний Дніпро на своїх порогах і примушує українців вершити чудеса хоробрості. Тільки...

СТАЛІН(різко перебиває Троцького). Меншовик Лейба випробовує нас, більшовиків, на міцність і студіюється у своїй красномовності. А ми зібралися для прийняття конкретного рішення з конкретної проблеми.

ТРОЦЬКИЙ(удає, що не образився). Буде й конкретне рішення. Лише нехай не дуже шановний мною Джугашвілі не перебиває.

ЛЕНІН(мирно). Валяй, Леве Давидовичу.

ТРОЦЬКИЙ. Отже, тільки безмежна довіра й поступливість, а також відсутність свідомої необхідності постійного міцного згуртування, об'єднання усіх українців не лише під час війни, а й у період мирної праці — щоразу губили всі мужні завоювання цього дивного народу.

СТАЛІН(який також ходив по кабінету, як завжди, з люлькою в зубах, став навпроти Троцького і втупився у нього своїми маленькими жовтуватими очима). Ти, жиде пархатий, довго будеш нам мізки пудрити?

ЛЕНІН. Леве Давидовичу, оголошуй свій висновок.

ТРОЦЬКИЙ. Наведені мною вище вади українців-хохлів й потрібно використати нам сьогодні.[70]

ЛЕНІН. Бгаво! Дай, Леве Давидовичу, потисну твою інтернаціональну руку! (вождь підійшов до Троцького, схопив заруку, потиснув її, знову відійшов на середину кабінету). Товариші соратники! Пропозиція товариша Троцького архіцікава. Тепер давайте подумаймо, як її оживити.

П'ЯТАКОВ. Я зрозумів, що Троцький пропонує посіяти недовіру й розбрат між Махном, Григор'євим і Петлюрою, аби вони не об'єдналися.

ЛЕНІН(зайшовся гомеричним сміхом). Нарешті, дійшло і до Георгія Леонідовича. Тож бгаво! (пауза).

Більшовицький вождь полюбляв слово "браво", часто його застосовував, де треба, а де й зовсім недоречно, як ось у цьому випадку з П'ятаковим. До того ж, Ленін з дня народження не вимовляв літеру "р", як і всі росіяни єврейського походження, і в нього слово "браво" виходило як "бгаво". Ось тому Ульянов, крім офіційної партійної клички Ленін, мав ще кілька неофіційних, "кишенькових", прихованих від людського вуха й історії, як-то, кличку "Бгаво". Його соратники, коли йшли на чаювання до вождя, то казали один одному:

— Гайда до "Бгаво" на чай.

Кримінальний авторитет Джугашвілі, за офіційними кличками Коба і Сталін, говорив у таких випадках відповідно до свого тюремного виховання:

— Готуй сідницю і рачкуй до "Бгави" на втик.

А ще вождь світових пролетарів і російських бомжів Ленін (хоч сам ніколи пролетарем-бомжем не був і подібних "людишек" не розумів), який природою позбавлений людяності, а Дияволом наділений неймовірною жорстокістю, для своїх видимих і невидимих противників, для тих же пролетарів і селян, особливо хазяїв, котрі не воліли стати рабами його ідей, вимагав однієї кари — розстрілу. Тож значна частина ленінських резолюцій починалася чи закінчувалася словом "розстріляти!" Особливо полюбляв Ілліч масові убивства. Своєму поплічникові у кривавих справах Троцькому у жовтні 1919 року він радив узяти 10 тисяч буржуїв, поставити позаду них кулемети і розстріляти.[71] В телеграмі 8 липня 1919 року більшовикам Саратова наказує: "Необхідно особливим загонам... обробити кожну волость,... ліквідувати куркулів, беручи з них заручників".[72] У листі до Троцького: "... я особисто буду проводити в Раді Оборони