Майстер і Маргарита - Михайло Опанасович Булгаков

Турма (лат. turma) — загін кінноти війська Стародавнього Риму з 15–30 вершників, 1/20 римської али (див. прим. [79]).

64

…у бою при Ідіставізо, в Долині Дів. — Йдеться про битву, в якій 16 р. н. е. римський полководець Ґерманік, небіж імператора Тиберія, здобув перемогу над військом германського племені херусків, очолюваним Армінієм. За описом Тацита (Аннали 2: 16), битва відбулася «…на полі, що мало назву Ідіставісо <…> посередині між Вісургом та пагорбами…» (in campum, cui Idistaviso nomen <…> medius inter Visurgim et collis. Назва «Ідіставізо» та її тлумачення «Долина дів» Булгаков узяв з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Німецькі історики тлумачать її як «Лука лісових богинь» або «Лука лісових дів» (ст. — нім. Idista — діва, богиня, валькірія, німфа и Viso — лука: «Der Waldgottinen Wiese»). Visurgis — це латинська назва річки Везер (Weser) у Нижній Саксонії (Німеччина). Існує щонайменше 7 версій розташування Ідіставісо. Найбільш визнаними є місцезнаходження десь поміж містечком Бюкебурґ та річкою Везер, або між Мюнденом та Вестфальськими воротами. Свідчень про участь у битві Пилата немає — Булгаков, мабуть, виходить з його германського походження (див. прим. [353]).

65

…смертний вирок <…> виданий Малим Синедріоном… — Малий Синедріон — така назва не згадується ні в Старому Заповіті, ні в Евангеліях, ні в історичних джерелах новозаповітньої доби (у перекладі П. Криксунова на іврит стоїть [санхедрин га-ктана]). Йдеться про скорочений склад Великого Синедріону (див. прим. [42]), комісію з 23 членів («суд двадцяти трьох»), що скликалася до розгляду нагальних справ або до підготовки матеріялів, подаваних на розгляд пленарного засідання Великого Синедріону. Словосполучення «Малий Синедріон» мабуть було вжито автором за суголосністю та за сучинністю як натяк на «Малий Совнарком» — спеціяльну комісію Совєту народних комісарів РСФСР (СНК), створену 1917 р. на прискорення ухвалення рішень, що не потребують розгляду на колегії СНК та на підготовку матеріялів до розгляду з участю експертів з економіки, права і т. ін.

66

…утопійні промови… — Анахронізм: слово «утопія» (гр. ουτοπία від ου — ні та τόπος — місце), що значить «ніде» й означає нездійсненну, химерну вигадку, фантазію, утворено 1516 р. як калямбур від грецького слова «ευτοπία» (ε — добре та τοπος — місце) — «мальовнича місцина», «рай». Таку назву (Utopia) має твір англійського філософа сера Томаса Мора (Sir Thomas More, 1477–1535), в якому описується атеїстично-комуністичне місто-держава, життя та політика якої визначаються лише прагматичним розумом та доцільністю.

67

…призначає йому ув’язнення в Кесарії Стратоновій на Середземному морі. —

Кесарія (лат. Caesarea) — місто на березі Середземного моря, адміністративний центр Юдеї — провінції Римської імперії, де містилася постійна резиденція прокуратора (відома ще під назвою Кесарія Палестинська). Засноване у І ст. до н. е. царем Юдеї Иродом Великим на місці фінікійського поселення Стратонова Вежа; поблизу руїн цього міста нині розташований риболовецький кібуц Седот Ям (між містами Хайфа та Яффа).

68

…у зеленій гущавині капрейських садів. — Йдеться про сади з густим та щільним розташуванням дерев, властиві парковій архітектурі Капреї (о. Капрі), які могли насаджуватись римлянами й у Палестині.

69

Закон про зневагу величности… — Йдеться про римський закон про знеславлення або применшування величности імператора або римського народу — державну зраду (лат. lex maiestatis). За царювання Тиберія винні в порушенні цього закону (crimen laese aut minutae maiestatis) каралися позбавленням вогню та води та повішенням на «дереві нещастя» (arbor infelix) — хресті. В СССР у роки правління Сталіна (і в наступні роки) будь-яка дія чи заява, що містить ознаки зневажливого ставлення до режиму, його символам або вождям вважалося контрреволюційним, антидержавним вчинком і каралося згідно з ст. 58 Кримінального Кодексу РСФСР різними термінами позбавлення волі або розстрілом. До таких дій відносилося поширення анекдотів (див. прим. [395]), критичні висловлювання на адресу властей, вимкнення радіоточки, якою транслювалося офіційне повідомлення або захід, вихваляння закордонного, знищення або псування зображень керівників режиму тощо. Виявлення в нужнику підготовленої до використання або (гірше) вже використаної газети із зображенням вождя (туалетного паперу тоді не було) тягло за собою вищу міру покарання. Стосунок «мас» до офіційної преси того часу характеризував вислів «весь тираж на підтираж» (кримінальна оцінка: тюрма або каторга років на 10–15).

70

…ти коли-небудь казав що про великого кесаря? — Якщо на допиті в Синедріоні Каяфу цікавило, чи збирався Ісус зруйнувати Єрусалимський храм, то на допит до Пилата Його привели з оскарженням: «Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він — Христос Цар». «І Пилат запитав Його, кажучи: «Чи Ти Цар Юдейський?» А Він відказав йому в відповідь: «Сам ти кажеш». І Пилат сказав первосвященикам та до народу: «Я не знаходжу жодної провини в Цій Людині»» (Лк. 23: 2–4). Оскарження таким чином було знято, коли з’ясувалося, що Ісус жодним чином не зазіхав на владу римського імператора. У романі ці два епізоди допитів зведені в один (див. прим. [46]).

71

…чи знаєш такого Юду з Киріята… — Юда, син Симона з міста Киріята (гр. ’Ιούδας Σίμωνος ’Ισκαριώτης, лат. Iudas Simonis Iscariotes — Юда (Іуда) Іскаріотський, Юда-Іскаріот), тобто з міста Каріота (Каріяфа). На думку декого, прозвисько виводиться від слова «сікарій» (лат. sicarius, гр. σικαρίως — кинджальник, убивця) — так називали юдейских терористів, що діяли проти римлян у той час. Слово «кирія» на івриті означає «містечко», а слово «єгуда», крім імени може означати також «юдей», «єврей», «чоловік». Таким чином «Юда-Іскаріот» може означати «містечковий єврей». Один з 12 апостолів, скарбник апостольської каси, який за 30 срібняків видав свого Наставника ворогам (див. прим. [350], [357]).

72

…тут надбігли люди, стали в’язати мене й повели до в’язниці. — Авторський відступ від Евангелій: Ісуса було заарештовано не в помешканні Юди, а на Оливній горі, в Гетсиманському саду (Мт. 26: 30, 47–50; Мр. 14: 43–46; Лк. 22: 39, 47–54; Ів. 18: 1–12).

73

…влада імператора Тиверія! — Тиверій (Клавдій Нерон Тиберій — Claudius Nero Tiberius, 42 р. до н. е. — 37 р. н. е. — другий римський імператор (14–37 р. н. е.); під час страти Ісуса постійно перебував на Капреї (див. прим. [83]), віддавши правління тимчасовим правителям-намісникам. Булгаков використовує грецьку, як вона звучить у церковнослов’янському, українському та російському текстах